Пам`ятаймо Чорнобиль

Минуло 28 років від дня Чорнобильської аварії та тієї квітневої ночі, коли ядерна трагедія радіаційним враженням накрила сотні населених пунктів і завдала безліч непоправних людських втрат.

Прикладом мужності та патріотизму є ті, хто першим прийняв на себе удар аварії, хто ціною власного здоров’я працював у зоні радіаційного забруднення, хто, залишивши рідні домівки, став переселенцем. Чимало з них відійшли у Вічність. Світла їм пам’ять…

Наслідки жахливої події відчутні і дотепер. Але рокам не під силу викреслити з пам’яті  подвиг усіх, котрі у квітні 1986 року та подальші місяці і роки жертовно віддавали своє здоров’я, щоб зупинити Чорнобильську чорну біду.

Низький уклін та щира вдячність усім, чия доля пов’язана з Чорнобилем. Здоров’я, довголіття, оптимізму, добра,  незгасної енергії та достатку у родинах!

Надвірнянська районна

державна адміністрація.

Надвірнянська районна рада.

Надвірнянська міська рада.

Чорнобильська яблуня

Зрубали яблуню в саду,

Почорнілу, зсохлу всю.

Вже крони атомом боліли,

Що над світом лебеділи.

Не живив весною чудо-сік

Той рожево-білий цвіт.

…Впало листя на світанні,

Як останній біль-зітханння.

Боже! За що? – І … мовчання.

Запечалилося небо…

Світе! Не треба! Не треба…

Не було вже в неї сили,

Щоб їй яблука родили,

Як у тім далекім літі,

Сонцем, піснею налиті.

Сохла, бідна, – і мовчала,

Бо Полин-зорю спізнала,

Та й кому докір нести,

Коли гинуть люди і сади?

Вітер яблуньку минав

І вже гілля не гойдав.

Гіркі краплі дощ все лив,

Мов сльозами рану мив.

Птахи в гості не літали,

Чорний стовбур обминали,

Лиш на зрубі плакала роса,

Що згоріла сила молода.

…Не квітне квітень вже в саду,

Свою печаль на зруби я кладу

І прощення молю. А як же світ?

Болем скапує час. Де ж одвіт?..

Ганна САМУЛЯК,

учителька Зеленської ЗОШ І-ІІІ ст.