Газета по-надвірнянськи
 

Вихід – порозуміння у злободенних питаннях або неоновлена влада не має шансу

4 квітня 2014, 12:52 | Рубрика: Громадськість Версія для друку Версія для друку 687 переглядів

Минулої неділі переріслянці на сході селян обговорили ситуацію із вуличним освітленням, облагородженням території населеного пункту, ремонтом шляхів, а також земельні питання та багато інших. На початку зустрічі хвилиною мовчання вшанували бійців Небесної Сотні, бо минуло сорок днів з часу їх трагічної загибелі.

Чи не найдискусійнішим стало обговорення наявності на пам’ятнику на честь загиблих у Другій світовій війні п’ятикутної радянської зірки. Про це критично зауважувала у «Народній Волі» 14 березня група жителів села у публікації «Доки у Перерослі бовванітимуть більшовицько-совєцькі тоталітарні символи?» із підзаголовком «У цьому селі ні разу не спромоглись провести громадського національного віча на підтримку Майдану».

Пролунало багато думок, як вирішити цю проблему, зокрема, встановити замість неї хрест, тризуб чи повністю зашарувати. Навіть, окремі радикально налаштовані переріслянці заявляли, що пам’ятник можуть взагалі знести. Але у цьому питанні необхідно вишукувати порозуміння для примирення всіх сторін. Шлях вирішення запропонував директор місцевої школи, депутат районної ради Богдан Сорочинський:  винести питання про наявність на пам’ятнику зірки на чергову сесію сільської ради та створити ініціативну групу, яка повинна узгодити й прийняти спільне рішення. І таку групу утворили на сході селян. До неї, серед інших, увійшла громадська активістка, одна з авторів згаданої публікації Євдокія Непеляк.

IMG_9695

Що стосується освітлення вулиць, то тут зроблено значний поступ. Зараз актуальним є очищення села від сміття, бо його дуже багато накопичилося на вулицях за зимовий період. Як зазначив сільський голова Василь Непеляк, потрібно поєднати зусилля всієї громади. Також активно і детально обговорили питання щодо стану навколишніх лісів, які знаходяться у віданні Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОП «Івано-Франківськоблагроліс» (дир. Микола Іванюк). Наголосили також на потребі активнішої допомоги в соціальній сфері від агрофірми «Добробут Прикарпаття». Відрадно, що Переріслянська сільська рада для допомоги Збройним силам України перерахувала 970 грн., а дошкільний навчальний заклад цього села – 1291 грн. Допомогли переріслянці і продуктами харчування для потреб мобілізованих райвійськкоматом.

У своєму звіті про роботу депутат районної ради Богдан Сорочинський зазначив, що аспектами його діяльності стали виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво спортивного залу, перекриття і заміна вікон у школі, облаштування спортмайданчика із синтетичним покриттям. Із сільським головою активно співпрацювали щодо освітлення вулиць села і в багатьох інших питаннях. Першочерговим зараз є ремонт центральної дороги. Її планують частково полагодити силами громади.

Дивує позиція багатьох переріслянців, які звикли дотримуватися однієї своєї позиції і не дослухатися та не чути аргументів іншої сторони. У вирішенні кожної проблеми потрібна одностайна і виважена позиція всієї громади, бо з чварами, які ще не викорінені у цьому селі, нічого доброго не зробиш. Не потрібно вишукувати ворогів поміж себе, а варто усім одностайно розбудовувати рідне село. Та й активність, присутність й участь у подібних сходах селян збоку переріслянців має бути продуктивнішою, чисельнішою і результативнішою.

Щодо заяв сільського очільника Василя Непеляка про присутність представників районних ЗМІ, котрих, як він заявив, ніхто не запрошував на схід селян, а журналістів, котрі побували раніше на зустрічі жителів села із місцевою владою, назвав «невідомими легінями», зауважимо таке. Переріслянський очільник, як не гірко стверджувати, не в ладах і як сільський голова, і як «відставний» міліцейський полковник із чинним законодавством щодо доступу до публічної інформації. Зрештою, районних журналістів на схід селян і на згадану зустріч запросили жителі Переросля. Водночас, радимо Василеві Непеляку як сільському голові, як і іншим владопрацівникам, досить глибоко і суттєво вчитатися і вивчити та дотримуватися вимог оновленого закону України «Про доступ до публічної інформації». Василеві Непеляку це личить невідкладно зробити, бо не гоже людині, котра пишається своїм міліцейським офіцерством, не тямити у теперішньому українському законодавстві як владопосадовцю, зокрема, в тому, яке стосується інформаційної сфери.

Щодо «невідомості», то нагадаємо для читацької громади, що недалеко втік той час, коли сільський голова Василь Непеляк одного з присутніх журналістів «поливав» масною телефонною нецензурщиною (журналістська громадськість переконана, що такі факти «владарювання» по телефону заслуговують на окреме розслідування і мусять отримати публічну справедливу оцінку). Тому «невідомості» з його уст не мало б бути.

Взагалі у своєму вступному слові сільський голова зробив спробу пишномовно просторікувати мислію, що наша газета, мовляв, перетворилась у «жовту» пресу в його сільголовівській уяві. Тому він напружуватиметься утворити переріслянську «альтернативну» пресу, аби наш часопис …збанкрутував (це із сфери раніших телефонних пропозицій-погроз). Народна мудрість і на це годиться: «твої пісні ми слухать раді, лиш ти від нас подальше співай».

Схід селян викристалізував проблему активності і відповідальності за стан справ у Перерослі як збоку сільської влади, так і збоку громади. Очевидно, якби сільський голова організував свою діяльність щодо ширшого залучення громади для збільшення її участі у громадських заходах, роботах і намагався дошукуватися причин, чому ще недостатньо переріслянців приходить на сходи селян, чому на виборах більшість виборців підтримала його кандидатуру сільського голови, а тепер уже не довіряє його керівній жилці такою ж кількістю, коли б сільський голова шукав нових методів і способів співпраці з громадою, то й, мабуть, її активність була б вищою. І з цього варто починати моральне, національне і державницьке очищення й оновлення керівника сільської влади.

Газета невипадково уже в третій публікації в цьому році порушує проблему відповідальності і взаємостосунків та довіри між місцевою владою і жителями цього села. Саме сільському керівникові варто задуматись і зробити висновки із наших та з публікації в обласній газеті «Галичина». Адже все-таки проблему, порушену у нашому часописі, обговорили на згаданому сході селян. А ще й досі залишається проблемним чому жителі села мають серйозні претензії щодо вибіркового ставлення сільського голови до представників релігійних конфесій. Чи об`єднує село така позиція сільського очільника? Отут варто серйозно осмислити, чи все зробив, чому і де схибив. Не задовільнятися і не самозвеличуватися головівськими успіхами і «фанфарити» про них на колегіях РДА та інших зібраннях у районі, бо цим донедавна грішив Переріслянський сільський голова. Мабуть, в інших селах району не менше робиться для блага їхніх громад. Однак, лідери цих сіл не проявляють такої настирливості піаритися. Бо не кожний дозволить собі вихвалятися присутністю у селі районних й обласних чинів від партії регіонів та можливістю завдяки зв`язкам з ними «піднімати» село. На щастя, час такого «піднімання» канув у лету.

Надворі – оновлення, яке йде від Майдану. Думаймо і працюймо по-новому. Будьмо свідомими в тому, що влада, котра послуговується у спілкуванні з людьми нецензурною лексикою-лайкою, не має найменшого шансу і морального права для подальшого існування. Не має значення, чи ця влада в особі міліцейського чинуші- пенсіонера, чи простолюдина. Не повинно бути такої влади. І Перерісль у цьому не виняток.

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!