Для виїзду дитини за кордон

Конституцією України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Однак, існують певні правила, за якими діти можуть перетинати український кордон. Передбачено, що особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Особа, яка не досягла цього віку, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводять на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні мають бути зазначені відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років можливий лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою.

Нотаріально посвідченої згоди другого із батьків не вимагають у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, а саме: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішень суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання другого з батьків безвісно відсутнім або недієздатним, надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

На законодавчому рівні закріплено, що при засвідченні нотаріусом справжності підпису на заяві, заява має бути викладена на спеціальному бланку нотаріальних документів.

Заяви та інші документи підписують у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію.

Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса або іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, їх може підписати інший громадянин. Про причини зазначають у посвідчувальному написі.

Світлана Шушкевич,

державний нотаріус.