Національна нива ще не доорана

«Не слухай тих, що хвалять тебе, а прислухайся до тих, котрі критикують, і ти будеш успішним».

Із висоти прожитого та особистого досвіду хочу поділитися враженнями і виділити людський фактор у громадському та політичному житті нашого міста. Маю на це право, оскільки, будучи депутатом 1-го та 2-го демократичних скликань  і державним службовцем у 1980-1990 роках, брав активну участь у політичному житті, що допомогло змінити устрій в нашій Україні.

Читаючи інтерв`ю голови райдерж­адміністрації від 23 травня 2014 р. у газеті «Народна Воля», де він пише, що освіта та культура, нарешті, запрацюють, як колишній заввідділу культури я зрадів. Нарешті зміниться підхід до цих установ. Виділять гроші на ремонти й матеріальне забезпечення, контролюватимуть та якісно забезпечуватимуть шкільні їдальні, будуть відповідати вимогам санвузли. Згідно з поточним моментом ці відділи вироблять окремі програми і виготовлять наочну агітацію, так подумав я. Бо ці відділи, а й відповідно підпорядковані їм установи, формують особистість, патріотизм, прищеплюють любов до свого, до держави. А поміняти Миколу на Николу це – ще не все. Згідний: керівник повинен бути лідером з авантюрним характером. Пробувати, шукати, падати, але знову йти вперед. Зрештою, щось хотіти зробити. Сьогодні можна оправдатися, що час непевний, грошей нема. Ідеологічна робота не потребує грошей. Нехай сьогоднішні керівники та посадовці запитають у своїх батьків та родичів, чи їм давали гроші за їхню роботу і патріотизм у часи польської та совєцької окупації.

У нашому місті завжди був великий творчий і мистецький бомонд. Чому б не заповнити ними святкові та вихідні дні, поєднуючи їх із сьогоденням та національною і патріотичною направленістю?

Ми всі направляємо свої погляди та надії в Європу. А що ми там буде робити? Споконвіків Європа Україну не чула, не бачила і весь час зраджувала. Гірко. Ми повинні самі змінитись. Робочий час – для роботи, а не кавопиття. Навести порядок на вулиці, біля свого будинку, рахуватися з чужою думкою, любити ближнього та віруючих інших конфесій. Викорінити корупцію та мамону з церков, не бути злими і, хоч деколи, усміхатися. Ось де наш початок дороги до Європи. Стосовно усмішок. У всіх приймальнях висять таблички «Усміхнись». Яка гарна акція. І як гарно усміхаються відвідувачі, а так би хотілось, аби це було взаємно. Для переконливості пройдіться установами комунального сервісу.

Звичайно, Європа – багата. Там навіть є житло для бездомних собак. А що робити із собаками нам? Перед райдержадміністрацією – собаки, в парку – собаки, на базарі – собаки, в місті – собаки. Кругом – собаки. А є й інфіковані, хворі, скажені. Європейська конвенція захисту тварин не дозволяє нищити собак. Так що, хай живе собаче життя.

В Європі великий дохід до бюджету дають штрафи автолюбителів. У нашому місті від цих грошей категорично відмовляються. Кругом заборонені автостоянки, масові скупчення та автопорушення – і ні одного автоінспектора. У міській раді пояснили, що на місто – тільки один автоінспектор, але він не хоче конфліктувати з водіями (?).

У центрі міста базарний « шанхай». Продають як хочуть і де хочуть, хоча є вивіски «На тротуарах – не торгувати. Штраф». На запитання, чому не штрафують, у дирекції базару відповіли, що не хочуть відігнати торгівців.  Позавчора вже не було тротуарної торгівлі – чергували працівники міліції. На запитання, чому їх раніше не було, міліціонери відповіли, що не було команди. На запитання, скільки оформлено протоколів за порушення – відповіли узагальнено: 10. У відділенні міліції показали повторне звернення міського голови від 19 червня 2014 р., де він просить накінець навести порядок на території базару. До виконавця воно дійшло аж 6 серпня ц. р. На запитання, скільки складено протоколів за порушення торгівлі, маємо точні дані: із 1 січня по 31 липня ц. р. – аж 29 протоколів!? Як сказав класик, маємо те, що маємо. Можна з вищенаведених фактів написати роман за Л. Костенко «Записки Надвірнянського самашедшего».

Ще хочу поділитися враженнями від проведення Дня Конституції у м. Надвірна. Враження – так собі. Людей мало. Працівники апарату та держустанов. Емоційності, святковості, урочистості нема. Виступаючі, за винятком міського голови Зіновія Андрійовича – ніякі. Читають невиразно, без артикуляції. А що, нема у місті авторитетів, видатних людей? Чому не продумали вуличний сценарій? Виступи підготувати емоційні, змістовні. Щоб День Конституції залишився в пам`яті обивателя. Чому ніхто не примусив міських депутатів повідомити людей про вивішення державних прапорів? Були, але одинокі.

Панове! Ідеологічна робота – велика невидима робота. Вона була і є на першому місці. Знаю, що мої судження та зауваження сподобаються не всім, і тому чекаю великого каміння у свій город та закликаю до дискусії на благо нашого міста і України.

Національна нива ще не доорана, так що – до праці, панове!

З повагою

Богдан БОЙЧУК,

м. Надвірна.

(Використані матеріали: газета «Народна Воля» від 23 травня 2014 р.; зустрічі з Надвірнянським міським головою Зіновієм Андрійовичем, заступником міського голови Василем Василенком, директором ринку).