Провізію доставили на блокпости

На теренах Надвірнянщини продовжують активно і всебічно підтримувати воїнів, котрі зараз на східному фронті України ведуть запеклі бої з чужинцями та їх поплічниками-терористами, прихильниками розчленування соборної унітарної держави. У кожному найменшому закутку, селі, селищі, у Надвірній розгорнувся справжній волонтерський рух. У визначених місцях під координацією добровольців, яким довіряють, жителі району збирають продукти, речі першої необхідності тощо.

Опісля все зібране організовано відправляють на фронт.

Із зрозумілих причин поїхати з гуманітарною допомогою в зону АТО може не кожен, хто бажає… Депутати Надвірнянської районної і міської рад свободівці Віталій Котляров та Олег Туєшин везуть гуманітарний вантаж на фронт уже вдруге. Зі своєї нещодавньої поїздки колеги-депутати повернулися у першій декаді серпня. Детальніше про поїздку та свої враження розповідає Віталій Котляров:

Ворожі кулі «досягають» і наших…

– Цього разу ми поїхали з побратимами-майданівцями із Биткова, яких очолив Василь Сенатович. У другому мікроавтобусі їхали представники громади Чорних Ослав. Доїхали нормально, без особливих пригод. Адже дорога – уже добре знайома. Заїхали у п`ятий батальйон територіальної оборони «Прикарпаття». Зустрілися з хлопцями на першому блокпості ввечері. Переночували. На другий день відправилися у штаб батальйону, де нам дали супровід.

Так ми вирушили по блокпостах, що стоять уздовж кордону із РФ і прикривають тил сил АТО. Від блокпоста до блокпоста – відстань 15-20 км. Блокпости знаходяться на основних перехрестях і контролюють переміщення транспорту тощо. Вночі – комендантська година. Окрім того, певну роботу (розвідка, виявлення коректувальників, перебіжчиків) проводять мобільні групи.

Бійців постійно обстрілюють із російської сторони «Градами», мінометами. Власне по батальйону не б`ють, бо він розосереджений. А в основному стріляють по механізованій бригаді. Одначе, і на території наших блокпостів ми бачили воронки від мінометів. За весь час дислокації там 5-го батальйону, як ми вже знаємо, загинув начальник штабу майор Юрій Баран, а також поранено двох бійців – із Красної та Вороненки Яремчанської міської ради. Ще одна втрата – в одного із вояків стався серцевий напад, бо дуже сильна спека (у затінку +37оС). Бійців потрохи вже розпочали відпускати у короткотермінові відпустки за сімейними обставинами.

Військові черевики у спеку не годяться

– Наші хлопці вже обжилися, укріпилися, облаштували оборонні споруди, вивчили місцевість. Навели контакти із тамтешніми жителями. В основному, там – сільськогосподарські райони (просторі поля кукурудзи, соняшника), і люди у таких селах – більш проукраїнські. Та це не порівняти із жителями західної чи центральної України. Вони – «оброблені» російською пропагандою. Хоча зустрічаються проукраїнськи налаштовані, але бояться, себе не афішують. Навіть, коли, приміром, приносять нашим солдатам їсти, то роблять це в темноті, ввечері. Просять не показувати їхніх облич. Також там дуже багато земляків з Івано-Франківщини, котрі виїхали туди ще за радянських часів. Вони також підходили, спілкувалися з нами. До речі, є там ціла вулиця з Прикарпаття.

Батальйон продуктами харчування забезпечений, бо їх привозять, крім нас, ще й з усієї області. Крім того, у них – армійське постачання. Щоправда, в умовах спеки їх зберігати проблематично. Ми привезли інструменти, запчастини до автомобільної техніки; форму, бо швидко зношується. Повної заміни потребує взуття. Приміром, військові черевики на жарі – непрактичні. Люди переходять на легше взуття.

Привозили індивідуальні посилки. Передавали кожному в руки і це все зафіксували на фото. Крім цього, підприємці з Івано-Франківська виготовили багато електротехнічної продукції, якої не купиш у жодному магазині. Це – прилади для під`єднання електроопор, подовжувачі – щоб могли мати електроенергію. Громада Чорних Ослав зібрала одяг, білизну, продукти харчування. На жаль, змушений констатувати, що вчасно не відправлені посилки, які, зокрема, родичі й представники громади с. Пнів передавали через Самооборону.

Збираємо нове замовлення

– Тому, якщо краяни хочуть допомогти, чи передати комусь конкретно, нехай звертаються за тел.: 050-707-45-46; 096-433-18-34. Я особисто беру на себе відповідальність за доставку посилок. Зараз збираємо нове замовлення. До того ж, у нас є можливість відправляти допомогу не лише у п`ятий батальйон, але й в інші підрозділи. Приміром, за проханням ми доправили бронежилети в район Слов`янська та Авдіївки.

Є багато речей, яких постійно бракує там. Скажімо, пральна машина (оскільки бійці там – не на місяць). Вони постійно зміцнюють свої позиції і для цього потрібні мішки (для барикад), шансовий інструмент, щоб копати бліндажі, маскувальні сітки.

Зараз дуже актуальне питання заміни форми. Специфіка сучасної війни – застосування тепловізорів так само потребує специфічної захисної форми. Бо є такі хитрощі: одну форму в тепловізорі видно, а іншу – ні. Раніше це не було актуально, оскільки не мали таких приладів. Щодо самих тепловізорів: десь густо, а десь пусто. Бо комусь прислали, а він йому «100 років не потрібний», проте це – його власність. А комусь іншому на блокпосту гостро бракує цього пристрою.

На фронті відчувається дуже велике побратимство. Але бійці розкидані на великій відстані і різні взводи, роти діють автономно. Настрої у наших бійців досить бадьорі. Озброєння у них – на середньому рівні: відбитися від банд сепаратистів є чим, але проти регулярної армії, якщо б довелося… Могло бути й краще.

Зв`язок із домом зігріває душу

– Командування 5-го батальйону і, особливо, всі хлопці з бригади щиро дякують землякам за допомогу. Цитую їхні слова: «Якби не ви, якби не допомога з дому, ми би тут сильно бідували. Нам дуже приємно, що за нас не забувають. Зв`язок із домом відіграє дуже велику роль».

Вояки передавали усім вітання. Вони казали, що служиться нормально і закликали на підмогу тих, кого призивають за повістками із райвійськкомату. Бо, чим більше людей зголоситься конкретно у цей батальйон, тим більшою буде можливість робити заміну.

***

– У свою чергу за допомогу ми, майданівці, адресуємо слова вдячності громадам Биткова, Стримби, Красної, Делятина, Делятинському селищному голові Михайлові Косилу,  депутатові районної ради, підприємцю із Цуцилова Іванові Микитюку, депутатові обласної ради Віктору Немішу, начальникові ДПІ в районі Василеві Гнатюку, Надвірнянському міському голові Зіновію Андрійовичу, колективам НГВУ «Надвірнанафтогаз», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», райдержадміністрації, районній раді, підприємцям Івано-Франківська, а також голові Богородчанської районної ради Михайлові Головчаку, котрий їхав з нами провідати земляків і допоміг нам матеріально. Ми й надалі спів­працюємо з Богородчанською районною радою та громадами Богородчанщини, а також організаційно – з обласним військовим комісаріатом.

Кожен краянин може долучитися до збору допомоги чи безпосередньо занести посилку, попередньо зателефонувавши за вказаними вище номерами.

– Пане Віталію, на завершення, скажіть, будь ласка, як все-таки доставляють усю провізію на фронт із нашого району?

– Я не беру на себе відповідальності стверджувати, що це відбувається під чиєюсь єдиною координацією. Складається таке враження, що відправляють усі, хто може і, очевидно, все відбувається від випадку до випадку. Тому ми, майданівці, пробуємо зараз навести лад у цій справі, щоб кожен вантаж відправляти організовано. Вважаємо, що все варто робити через районний благодійний фонд підтримки оборони при районній державній адміністрації та районній раді, який очолює Богдан Вінтоняк.

Леся ДУТЧАК «Народна Воля»