Крок вперед, два назад: Євроінтеграцію відкладено

«Батьківщина» закликає керівництво країни не ставити стратегічний

вибір держави на паузу

16 вересня Верховна Рада прийняла доленосне рішення – одночасно з Європарламентом ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Значення цієї події важко переоцінити. Україна чекала його багато років, сотні тисяч людей боролися за європейське майбутнє своєї країни на Майдані, і Небесна Сотня  віддала свої життя саме через це: Революція Гідності почалася саме після того, як Янукович з Азаровим відмовилися від курсу на об’єднання з Європою. «Це був рубікон, який Україна перетнула, і ми ніколи не повернемося до нашого жахливого минулого», – заявив президент Петро Порошенко.

Але свято виявилося з присмаком розчарування. 12 вересня Київ та Брюссель за участі Росії домовилися відтермінувати вступ в силу Угоди більш ніж на рік – до 31 грудня 2015 року. Йдеться про основну, економічну, частину – про Зону вільної торгівлі.  З цього приводу будуть ще проведені переговори з Росією.

«Угоду про асоціацію зробили розмінною монетою в «мінських переговорах», – впевнена лідер «Батьківщини» Юлія Тимо­шенко. – Є загроза, що за ці півтора року Росія як агресор застосує всі важелі впливу для того, щоб Угоду звести нанівець». В Адміністрації Президента та Кабінеті міністрів поки намагаються зберегти гарне обличчя при поганій грі. Прем’єр Арсеній Яценюк запевняє, що відстрочка дозволить Україні підготуватися до інтеграції в європейський економічний простір. «У нас є час відпочити. Ринок ЄС відкритий для українських товарів. Україна залишає свій ринок захищеним, при цьому режим вільної торгівлі з іншими сусідніми східними країнами повинен залишатися таким, яким він є на сьогоднішній момент», – стверджує чиновник.

«Важливо, що відстрочка діятиме в односторонньому порядку. Ми від цього компромісу тільки виграємо», – говорить голові уряду міністр закордонних справ Павло Клімкін. Але навіть всередині зовнішньополітичного відомства не так однозначно оцінюють крок, на який пішли Київ і Брюссель.

Заступник Клімкіна Данило Лубківський подав у відставку через незгоду з діями свого шефа й керівництва країни. «Озвучені раціональні роз’яснення. Колись і проти нашої незалежності наводилися вагомі аргументи, – заявив дипломат. – Прийняте рішення дає невірний сигнал всім: агресорові, союзникам та, найважливіше, українським громадянам…  Вибір не відкладається, інакше він – не вибір». Найнебезпечніше, що завдяки Брюссельським домовленостям був створений прецедент, коли Росія де-факто отримала право вето на цивілізаційний вибір України, попереджає голова парламентського комітету з питань євроінтеграції, член «Батьківщини» Григорій Немиря. «Це неприпустимо. Стратегічний вибір українського народу не можна ставити на паузу, його не можна заморожувати, він не може бути предметом торгу», – заявив нардеп.

У своїх побоюваннях «Батьківщина» не самотня. Постійний доповідач по Україні в Європарламенті Яцек Саріуш-Вольський називає відстрочку невиправданим, непотрібним кроком, зробленим «тільки для того, щоб задовольнити Росію». «Рішення про відтермінування підриває саму суть угоди, а процес реформ в Україні зависає в повітрі, – констатує європейський політик. – Росія, фактично, отримала дозвіл для подальшої ескалації конфлікту. Якщо вона захоче, то зможе ще довше блокувати імплементацію угоди або анулювати її взагалі».

У ще складнішому становищі Україна опинилася після прийняття законів про особливий статус Донбасу, за які Верховна Рада також проголосувала 16 вересня. Ці документи фактично є капітуляцією перед Росією, впевнені депутати «Батьківщини».Тому вимагають від Петра Порошенка повернутися на патріотичні позиції і ветувати документи. «Ці закони загрожують суверенітету, цілісності України і фактично є актом капітуляції.  Вони неприпустимі, вкрай небезпечні», – впевнена лідер білосердечних Юлія Тимошенко.

Згодні з нею й політичні експерти. «Ці закони можна розглядати, як говорять деякі політики, як капітуляцію, можна розглядати як якісь маневри, пов’язані з виборами або міждержавними відносинами, – підкреслює голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. – Але вони не відповідають Конституції в ряді положень та містять незрозумілі формулювання».

Військові ж і зовсім вважають документи зрадою. «Солдати кажуть, що це зрада. Зрадництво мене, моїх хлопців, всіх тих, хто загинув. Я сам – луганчанин, і багато хто воює у нас – теж. Як пояснити цей «особливий статус» тим, хто втратив близьких і рідних, кого вбили бойовики і терористи?» – запитує у законодавців командир батальйону «Луганськ-1» Артем Вітко.

Крім того, депутати від «Батьківщини», політологи, журналісти в один голос  заявляють про порушення, які були допущені під час голосування за закони (нагадаємо, воно проводилося в закритому режимі). Тому білосердечні як справжні патріоти, які відстоюють цілісність країни та виступають за чесність і прозорість влади, вже подали у Верховну Раду постанову про відміну скандальних законопроектів.

Світлана СТЕЦЕНКО.