На чатах

Присвята моєму вуйкові

Миколі Яремину з Ланчина

Він на чатах стояв на узліссі,

Щоб всміхались і поле, і гай,

Щоб був Крим, і Карпати, й Полісся,

Щоб москаль не топтав рідний край.

Він на чатах стояв щогодини,

Щоб розквітли сади щовесни,

Щоб діждалися світлої днини

Без нахабної тлі-сарани.

Він на чатах стояв для Вкраїни,

Щоб чужинець не ніс нам ярмо,

Щоб московські цапи-бедуїни

Не цідили з нас кров, як вино.

Він на чатах стояв до загину,

Щоби зайді зламати хребет,

Щоб вкраїнська верба і калина

Збулась фіно-монгольських тенет.

Він на чатах стояв непомітно,

Щоб нахаба не нищив наш дім,

Щоби прапор наш жовто-блакитний

У серцях для добра майорів.

Він на чатах стояв без вагання,

Щоб Вкраїну не нищив москаль,

Щоби ворог зазнав покарання

За віками плюндрований край.

 Він стоятиме завжди на чатах,

Щоб насильник не сіяв нам зло –

Наша воля і дух наш крилатий

Нас згуртують в борні за добро.

Слава тим, хто на чатах сьогодні

Дух героїв в серцях береже,

Хто Вкраїну рятує з безодні

Й гордо прапор держави несе.

Іван АНДРУШКО,

с. Джурів Снятинського р-ну,

уродженець Ланчина.