Закон «Про очищення влади» стане точкою відліку нової України. Корупціонери, хабарники, зрадники, прислужники Януковича і путінська агентура можуть нарешті опинитися на смітнику історії. Звісно, якщо Президент відважиться і підпише документ, в якого стільки впливових ворогів.
Як творився і приймався люстраційний закон, чого очікувати і які його ризики – у розмові з його автором, народним депутатом України, членом Ради партії «ВОЛЯ» Юрієм Дерев’янком.
– Пане Юрію, відомо, що Закон «Про очищення влади» – продукт спільної творчості активістів Майдану, експертів, патріотичних політиків. Привідкрийте трохи «кухню» – як він писався?
– Закон про люстрацію, або закон «Про очищення влади» – це закон, який народжувався понад півроку. Ідеї очищення, оновлення влади народжені Майданом. Це ключова вимога Революції Гідності.
Усі усвідомлювали, що очистити владу потрібно, але достеменно не розуміли – в який спосіб, за якими критеріями, хто саме це має робити. Коли Януковича нарешті прогнали, а в Раді з’явилася нова більшість, то одразу зареєстрували зо п’ять різних законів про люстрацію. І вже тоді стало очевидно, що коли є багато варіантів, не пройде жоден. Тоді ми створили робочу групу співавторів, координатором якої я став, і почали зводити всі люстраційні законопроекти в один. Ця робота почалася з організаційного засідання, на якому були депутати від різних політичних сил – Пацкан, Сиротюк, Осуховський, Ємець та багато інших. Долучалися представники громадського сектору Євромайдану. Всі погодилися, що потрібен один документ, який врахує ідеї і переваги поданих різними середовищами й авторами законопроектів.

Ще тоді, на перших засіданнях, виникла ідея виписати закон таким чином, щоб критерії і механізм люстрації були настільки чіткими, що не матиме вирішального значення, який орган її проводить, щоб менше було суб’єктивності у рішеннях. Тобто ми зробили ставку на чіткі процедури, які виключають корупційні ризики при застосуванні закону.
– І все ж саме за ризики закон і критикують. Є очевидно замовна критика, але є й прихильна. Остерігаються, що закон не спрацює, бо успішною на 100 відсотків люстрація ніде не відбулася. Що важко виявити колишніх працівників КДБ, що ризикуємо втратити і цінних професіоналів, які невинні, котрі працювали на держслужбі в часи Януковича, і так далі. Що б ви відповіли критикам?
– Коли ми вирішили люстраційну процедуру підняти над бюрократичним процесом, виписати чіткі критерії люстрації, то підійшли і до питання майнової люстрації. Не тільки колишні партійні боси, комсомольські ватажки, екс-кадебісти, посадовці режиму Януковича мають бути відсторонені від влади на 10 років, а й корупціонери – ті чиновники, які не зможуть пояснити походження свого майна.
Так у дискусіях ми вийшли нарешті на першу узгоджену редакцію законопроекту, яку подали до Ради, зробили публічну презентацію і почали його просувати до голосування спільно із депутатами від «Свободи», «УДАРу», «Батьківщини» та іншими.
– Ухвалення у першому читанні всеодно далося важко…
– Було дуже важко. Але громадськість почала тиснути. Автомайдан навідався до багатьох депутатів додому, активісти писали на телефони нардепам смс-ки, тривали акції під Радою… І люди дотиснули. Проголосували. Багато хто з депутатів, певно, думав, що на цьому все й закінчиться, що «випустять пару» і до ухвалення в цілому закон не дійде.
А ви розумієте, нинішня Рада така, що коли група Кінаха, група Литвина чи Єремєєва не голосують, то закон не має шансів. Більше того, в «УДАРУ» виникло чимало зауважень… Тому дехто надіявся, що перше читання – це і є кінець. А далі вибори – і тему закрито. Ми це так само розуміли. І вирішили «дотиснути» закон ще в цій Раді. Створили комісію з доопрацювання законопроекту, залучили громадські організації, всіх небайдужих. Врахували критику і поправки. І я вважаю, що закон став кращим.
– Закон – знову ж таки під шаленим тиском громадськості – таки ухвалили у цілому 16 вересня. Але чи встигне початися люстрація до виборів? Закон досі не підписаний Президентом.
– Люстрація буде. До виборів. І ще й яка! 25 вересня ми подали Президентові закон на підписання. У Президента є на це 15 днів, тобто до 10 жовтня закон має бути підписаний. Або повернутий у парламент із зауваженнями і з вето. З моменту його підписання й опублікування протягом 10 днів по категорії першій осіб, котрі підлягають за законом люстрації (а всього є вісім категорій) Міністерство юстиції та інші органи влади повинні опублікувати список тих, котрі безумовно мають бути звільненими із забороною займати посади протягом 10 років. Це високопосадовці в уряді та їхні заступники і аж до голів РДА, це ті люди, які очолювали обласні органи внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, податкової і їхні заступники, які працювали більше, як рік при режимі Януковича. Усе передбачено дуже чітко і тут, навіть, процедура перевірки не потрібна: всі, котрі допомагали Януковичу на високих посадах нищити в країні демократію, будувати авторитаризм, будуть звільнені миттєво. А до інших категорій передбачена процедура перевірки, яка триватиме 60 днів.
– Під звільнення потраплять тисячі чиновників, а чи є «лава запасних», є ким замінити цих людей? Чи не отримаємо ми управлінський колапс у країні, яка й так ослаблена війною?
– По-перше, ми не звільнимо тисячі людей одночасно, є черговість, є план перевірки. Чітко прописано – спочатку верхівка, потім середня ланка, а потім вже всі інші службовці.
Друге. У країні є багато нормальних фахівців. У Чехії, коли прогнали зі спецслужби кадебістів, то слідчими працювали навіть журналісти і були набагато кориснішими для суспільства. Тому в мене немає жодних сумнівів, що в 46-мільйонній країні ми знайдемо спеціалістів. У кожному відомстві, у кожному міністерстві є не тільки керівники і заступники, а є ще й начальники управлінь і начальники відділів, і ще начальники інших підрозділів, які тягнуть всю роботу. Просто вони ніколи не можуть потрапити нагору. Тому що верхівка міняється лише з політичних мотивів, а не професійних.
– Як думаєте, чому затягують підписання закону?
Величезна кількість «добродіїв», які біля Порошенка сьогодні крутяться, намагаються заблокувати закон. Рідна сестра Льовочкіна, яка досі є офіційним представником України в ПАРЄ, робить усе, щоб заблокувати закон. Вони також відправили закон на експертизу у Венеціанську комісію, де представником України досі є Ківалов і партнер Портнова Пилипенко, щоб спробувати «зарубати» документ там… Так що не все так просто. Боротьба йде серйозна.
– То чи є політична воля підписати і виконувати закон?
– Є воля людей. І вона зараз переважає. Якщо закон не буде підписаний, вважаю, що президентська партія суттєво втратить підтримку. Тому, навіть, якщо політичної волі комусь не вистачає, то переможе воля громадян. І я не заздрю жодному політику чи чиновнику, який спробує перешкодити реалізації цього закону.
Василь ПЕТРІВ.
(політична реклама).