- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Хай лунає Славень нашому місту – «Пісня про Надвірну»

Posted By Модератор On 21.11.2014 @ 17:21 In Культура | No Comments

Між горами місто над річкою стрімкою,

Ніжне і привітне кличе нас туди.

Місто Надвірна, що сяє вогнями,

Вогнями кохання і добрих надій.

Тут колись зустрілися разом ми з тобою,

Тут знайшли ми щастя здійснених надій.

В нашій Надвірній, що сяє вогнями,

Вогнями кохання і добрих надій.

І якщо поїдемо у краї далекі,

Збережем назавжди в пам`яті своїй.

Місто Надвірну, що сяє вогнями,

Вогнями кохання і добрих надій.

Які могучі слова. Все народжується від кохання, а надія тримає людину на світі. І сьогодні, коли у нашому суспільстві змінюються політичні процеси, відбувається переоцінка цінностей, хотілось би, щоб у майбутнє ми пішли зі своїми новими штандартами, гербом та гимном за прикладом нашої столиці – Києва, гимном якого стане «Київський вальс» («Знову цвітуть каштани»).

Кращого гимну для нашого міста, як знана уже «Пісня про Надвірну», напевно, не знайти, тим більше, що і кругла дата пісні – 50 років. А написав її тоді, у 1964-му, викладач щойно відкритої у Надвірній дитячої музичної школи, випускник Львівської консерваторії, пізніше народний артист України Петро Терпелюк.   Мелодія настільки виявилась вдалою і припала до душі, що дівочий ансамбль «Мрія» (шість дівчат) районного будинку культури взяв її у свій репертуар. Автора слів як такого не було. Слова – групові, колективні, часто їх поправляли. У результаті маємо теперішній варіант.

Із розповіді тодішньої учасниці ансамблю «Мрія» Марії Ковальчук: – «Пісня про Надвірну» настільки мала успіх, що нас запросили на Львівське телебачення, що на той час було дуже велично. У 1967 році у Києві на фестивалі ми отримали срібну медаль, а фірма звукозапису «Мелодія» випустила платівку, яку я зберігаю. Про нашу Надвірну почули далеко за її межами. І я підтримую, щоб ця пісня стала гимном нашого міста.

Приємно і те, що громадська рада при РДА також підтримала цю ідею. А якщо помріяти, то як приємно стане, коли наші місцеві радіо і телебачення, сесія Надвірнянської міської ради і культурно-просвітницькі заходи у місті розпочинатимуться гимном «Пісня про Надвірну». А щоб так сталося, є прохання до депутатів Надвірнянської міської ради узаконити своїм рішенням «Пісню про Надвірну» гимном нашого міста.

А от як презентувати, представити її депутатам і жителям Надвірної – закликаємо митців, музикантів, працівників культури до фантазії і творчої думки. Можливо, найкращий запропонований варіант отримає подарунок від святого Миколая якраз на грудневій сесії міської ради.

З повагою

Зіновій АНДРІЙОВИЧ,

Надвірнянський міський голова.

Богдан БОЙЧУК,

депутат Надвірнянської міської ради

першого демократичного скликання.

Гимну Надвірної бути. Напишемо історію «Пісні про Надвірну»

Цікава, вартісна і надто потрібна пропозиція, можливо, навіть, і дещо запізніла. «Пісня про Надвірну», безперечно, за своє півстоліття долає не лише прикарпатські верховини, але й столичні обрії та континенти.

Варто фахівцям – музикантам і літературознавцям – остаточно вивірити і вигранити текст цього Славня. Бо, окрім запропонованого тексту, маємо текст цієї пісні з офіційної програми святкування Дня міста Надвірної від 12 вересня 2010 року. Подаємо рядки пісні з окремими іншими словами. 2-ий рядок: «Рідне і привітне кличе нас сюди»; 3-ій рядок: «Місто Надвірна, що сяє вогнями-вогнями»; 5-ий рядок: «Тут колись зустрілися вперше ми з тобою»; 6-ий рядок: «Тут знайшли ми щастя, здійснення надій…»; 7-ий рядок: «В нашій Надвірні, що сяє вогнями-вогнями»; 9-ий рядок: «І коли поїдемо у краї далекі»; 11-ий рядок: «Нашу Надвірну, що сяє вогнями-вогнями». Здавалось би відмінність незначна, однак, на наш погляд, при вивіреній правці смисловий відтінок стане емоційнішим, навіть, пісеннішим. Але про це мають подумати фахівці.

Не можу забути, як під час одного із журналістських прес-турів по Косівщині громадська активістка-гуцулка Анастасія Костюк зачарувала усіх «Піснею про Надвірну». Мені до вподоби легенда про назву нашого міста. Бо вона не лише від того, як твердять історики і краєзнавці, що далекі пращури Надвірної жили на дворі поза фортецею – Пнівським замком, який належав польським магнатам Куропатвам. А ще від того, як переконує вельми правдоподібна і цікава легенда, що тутешня славна красуня так кохала і чекала свого обранця і була йому вірна-вірна, аж над­вірна. Не хочу вносити корективи в історію назви, але у поетично-романтичному ключі така версія має право на життя. Навіть, буваючи у журналістських справах у столиці нашої держави, переконуюся, що колеги-журналісти з інших областей із чималим інтересом і захопленням сприймають розповідь про назву нашого міста, а пісню про нього – й поготів.

Вірю, що рішення міських депутатів буде позитивним щодо затвердження Славня Надвірної, як і в те, що, незважаючи на важкі часи, умільці, зацікавлені жителі міста і його влада з допомогою підприємливих людей подбають, аби наші душі і серця радувала мелодія дзвонів Надвірнянської ратуші. Редакція готова вислухати розповіді учасниць ансамблю «Мрія», спогади перших слухачів цієї пісні та інші моменти й ситуації, пов`язані з нею. Словом, беремося за написання історії «Пісні про Надвірну».

Іван ГРИДЖУК.

 


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2014/11/haj-lunaje-slaven-nashomu-mistu-pisnya-pro-nadvirnu/

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.