Нещодавно надвірнянські медики передали гуманітарну допомогу для своїх колег у Сєвєродонецьку міську лікарню. Із такою відповідальною місією на Схід їздила медсестра ендоскопічного кабінету ЦРЛ, заступник голови вільної профспілки медиків району Євдокія Веприк.
– Коли у нас лютувала повінь у 2008-му, то ми отримали 15 тис. грн. допомоги для наших працівників із Сєвєродонецької міської лікарні. І тут прийшла наша спільна біда, яка розпочалася з анексії Криму і теперішньої воєнної агресії на сході України з боку Росії. Усі ці міста, в яких ми побували, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Слов`янськ, були окупованими. Згадавши, що нам колись ці люди допомогли, ми вирішили їм віддячити. Ініціатором виступила наша вільна профспілка, а речі збирав весь колектив лікарні і поліклініки.
Волонтер Євдокія Веприк дізналася про потреби колег у головного лікаря і начальника медичної частини Сєвєродонецької міської лікарні. – Потрібними виявилися антисептики і дезсередники, які ми закупили за кошти вільної профспілки. Є гостра необхідність у памперсах, бо на території лікарні дуже багато переселенців з інших районів Луганщини із дітьми. Сюди ж перенесли департамент медицини ОДА й обласну лікарню із Луганська. Ми також везли іменні передачі нашим воякам, котрі перебували на 31-му блок-пості.
Найприємнішим стало те, що нас зустрічали зі сльозами на очах, а нещодавно зателефонували і повідомили: «Одели почти всех», – зазначає Євдокія Веприк. На Сєвєродонецькій землі панувало справжнє жахіття. За сепаратистської зарази тут процвітала злочинність, мародерство і наркоманія.
Далі – поїхали до блок-постів, де перебувають переважно хлопці із Західної України. Ми побували у буферній зоні за Лисичанськом, де розміщений кордон між українськими армійцями і найманцями. Передали воякам продукти харчування, солодощі, теплий одяг та взуття. Також хлопці говорили, що їм уже «проїлися» макарони з тушонкою. Один із добровольців був одягнутий у светр і зверху бронежилет, йому вручили теплу форму від надвірнянських медиків. Держава, на жаль, не забезпечує бійців добровольчих батальйонів, і тому про них дбають волонтери.
Також вільна профспілка медиків вирішила пожертвувати подарунки до Дня Святого Миколая бійцям на фронт. За словами волонтера, медики Сєвєродонецька потребують антибіотиків та анальгетиків, необхідних для лікування поранених вояків. Військовики – засобів гігієни, теплого одягу, берців (особливо великих розмірів 45-47), фруктів, овочів та солодощів. Люди на сході зараз вимагають підтримки, вони в один голос заявляють, що їм не потрібно ні ДНР, ні ЛНР, а жити вони прагнуть в Україні.
Також посильну допомогу на фронт надає син Євдокії Веприк, який зараз проживає у США, а два зяті – воюють, сьогодні перебувають на ротації. На сході зараз панує переможний настрій. Хлопці готові зачистити територію від терористів до самого кордону, аби тільки отримали наказ. Супроводжували медика у дорозі депутат районної ради, голова БО «Надвірнянський фонд сприяння армії» Віталій Котляров і водій Василь Павлик, який возить допомогу на схід, виявляючи неабияку життєву мудрість і толерантність. Євдокія Веприк є активним учасником профспілкового руху і впевнена, що зміни в Україні мають розпочатися з низів. Ми маємо перестати бути рабами, наше спільне завдання – по цеглині будувати сильну і незалежну Україну та спільно побороти ворога на східних рубежах країни.
Наш кор.