Свіча горить…

Сумні шкільні коридори. Порожнє шкільне подвір’я. Мрячить холодний дощ і на серці від усього цього важко. Ми нині вчимося, хоча ця «чорна» субота – день пам’яті жертв Голодомору страшних 1932-1933 років. Це біль нашого українського народу.

Принишклі учні мовчки запалюють свічки перед плакатами, які самі намалювали. Тихо лине сумна мелодія. Діти роздивляються виставку сумних малюнків. Ніжно торкаються хлібини, спеченої з лушпиння цибулі, трави, лупини картоплі, яка лежить на старій хустині, поміняній за їжу. А поруч чорна стрічка і скибка білого теперішнього хліба. Це символ нинішніх подій, це голод наших солдатів, дітей, матерів.

Горить свіча… Дзвони Пам’яті голосять по Вкраїні… і пливе кача по Тисині… Зворушлива мелодія пісні із учительських вуст розпочинає тематичну лінійку «Підкорені голодом 1933-го – не підкорені сьогодні». Хвилина мовчання… Благальні слова поезії, які діти так щиро вимовляють до тих, котрі померли від голоду. Просьба до Бога і Матері Божої – щоб не повторилося оте голодне страхіття; молитва – щоб закінчилася війна.

Горить свіча. Пече пекельно руки. Панахиду за душі померлих відспівує декан Надвірнянський, парох с. Фитьків о. Іван Качанюк. Дитячі голоси дзвінко переливаються з учительськими. Усе завмерло від цього співу. Дзвонять дзвони вічної пам’яті за всіх героїв нашої української землі. Тремтять руки маленької Софійки, яка так щиро тримає скибочку хліба в руках, бо саме до нього зверталася у своєму віршику. Дай, Боже, дитино, щоб ні ти, ні ви всі, наші діти, і ніхто на світі не вмирав від страшної голодної смерті. Дай, Боже, щоб осінні ярмарки, які проводять у нашій школі, кошти з яких переведено на АТО, були веселі, жартівливі, а не із сльозами на очах. Дай, Боже, щоб шкільні коридори були сповнені радісними святами; стінгазети, плакати, малюнки висвітлювали щасливе дитяче життя, шкільні новини. Дай, Боже…

А поки що ми всі сподіваємось на мир, що Україна стане єдиною і вільною. Дякую своїм колегам, нашим учням за кошти, зібрані на АТО. З осіннього ярмарку – 2150 грн., зібрані по класах – 1040 грн., від працівників школи –1840 грн. Цього тижня знову проведемо ярмарок, кошти з якого передамо нашому землякові, зустрічі з яким чекаємо з нетерпінням, бо він сам у відпустці і скоро знову поїде на службу. Важко писати про все це, але кожне покоління має пережити важкі роки. Не виняток і ми…

Оксана ІВАСИК,

заступник директора Фитьківської ЗОШ І-ІІІ ст.