«Усі ми смертні. Воля тут безсила…»

Минуло 40 днів, як Нестор Чир відійшов у вічність. Доводиться миритися, хоч боляче і гірко. 5-го грудня друзі, колеги по перу з «Бистріні» завітали до міської бібліотеки для юнацтва на вечір пам`яті, який розпочали строфами сонету Нестора Івановича: //Ніщо, на жаль, не вічне під зорею:// Змагання душ і торжество сердець,// І запах матіоли й дух елею// Початок мають – мають і кінець.

А що ж залишається? Слід, справи людини, пам`ять про неї. Нестор Чир залишив по собі багато добрих справ, бо сповідував кредо: «для всіх отруйне жало супокою» і як би не було важко, радив: «вчімося жити і шлях земний свій плідно завершити в напрузі сил, і розуму, і дня», що робив і сам. У напрузі розуму, сил, боротьби з надокучливою хворобою жив, творив, боровся, не здавався. Допомагав людям, займався громадськими справами, був опорою для сім`ї, 25 років опікувався другою родиною – літературною студією «Бистрінь». Саме завдяки його наполегливості «Бистрінь» має у спільному творчому доробку більше 40 книг; залишив шанувальникам своєї творчості 7 власних поетичних збірок, восьму – «Гортаючи долю» – підготував до друку.

Друзі, літстудійці Раїса Грушецька, Галина Христан, Мирослава Гордєєва-Мельник, Оксана Андрухович, Роман Бенюк, Ярослав Гайдаш, Олександра Сорохманюк, Олександр Букатюк, а також  редактор газети «Народна Воля» Іван Гриджук та інші з теплотою, сумом згадували Нестора Івановича, окремі життєві епізоди, читали його поезії, вірші, присвячені йому. Гармонійно доповнювали виступи уривки з відеофільмів про Нестора Чира, які продемонстрував Роман Заник. Шанувальниця творчості Нестора Чира, колишня головна медсестра Надвірнянської центральної райлікарні, Емма Куриленко представила власні картини, теми та ідея написання яких навіяні мотивами його поезії.

На закінчення всі помолилися за упокій душі Нестора Івановича. Нехай буде йому Царство Небесне.

Марта Кушнерчук,                    

директор Надвірнянської ЦБС.