12 грудня 2014, 13:42 | Рубрика: Закон 
Версія для друку
493 переглядів
10 грудня 1948 р. у Парижі Генеральна Асамблея ООН урочисто прийняла Загальну Декларацію прав людини – перший документ, який на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і таким чином встановив їх стандарти.
На національному рівні на Декларацію посилалися конституції більшості нових незалежних держав, що виникли після краху колоніальних систем. Декларація стала фундаментом, на основі якого відбувалася вся міжнародна та внутрішньодержавна нормотворчість у галузі прав людини. Наша держава є стороною практично всіх конвенцій ООН у галузі прав людини. Положення Декларації прав людини закріплені в Конституції України.
Значний досвід у застосуванні Загальної Декларації набув Конституційний суд України, що часто використовує її положення при визначенні відповідності українського законодавства Конституції і міжнародним стандартам в області прав людини. Проте її значимість полягає не тільки тому, що стала першим міжнародним стандартом у сфері прав людини, але й те, що створила правову базу для подальшого наступного кодифікаційного процесу в цій галузі, що сприяв еволюції концепції прав людини.
Нині в Україні створена значна законодавча база щодо забезпечення прав і свобод людини: «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»; «Про всеукраїнський референдум»; «Про порядок організації мирних заходів»; «Про звернення громадян»; «Про громадські організації»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення» тощо.
Маємо усвідомити, що захист прав і свобод людини, її законних інтересів повинен стати сферою виняткової уваги та спільних зусиль влади, суспільства, всіх громадян України.
Юрій Ільків,
начальник райуправління юстиції.
