Як стартувала децентралізаця?

Чергову прес-конференцію для журналістів Прикарпаття провів цього тижня голова обласної ради Василь Скрипничук. Провідною темою розмови стала децентралізація влади в Україні. Власне це питання стояло на порядку денному під час наради в Голови Верховної ради Володимира Гройсмана з головами обласних рад, керівниками Асоціації місцевого самоврядування, міських, селищних, сільських рад.

За словами Василя Скрипничука, для децентралізації могли багато зробити, але «що можна було зробити, те не зроблено. А по окремих позиціях вже пізно навіть робити». Приміром, про місцеві вибори у травні цього року вже ніхто не говорить. Тільки – жовтень. – Іде зрощення зараз тих чиновників, котрі на виборних посадах, з тими людьми, котрі працюють у громадських організаціях, твердить Василь Скрипничук. – Усе більше людей із громадських організацій переходить на роботу в держадміністрації, інші владні структури. І для мене є категоричним розуміння того, що ми рік втратили, щоб кардинально змінити владу.

Нині в Уряді та Парламенті підготовлено 20 законопроектів для прийняття у Верховній Раді, щоб розпочати законний процес децентралізації. Але немає єдиного широкомаштабного кодексу законів про владу, вважає Василь Скрипничук, зауважуючи, що є лише «фрагментарні закони, що наближають нас до роздержавлення, Україну – до цивілізованого розподілу влади, що діє в Європі, але це не є вирішенням усіх викликів, що стоять перед державою». Керівник обласної ради переконаний, що треба змінювати не антураж влади, а функції, під які, власне, й набирати нових людей.

Василь Скрипничук стисло проаналізував деякі законопроекти, спрямовані на децентралізацію. Зокрема, щодо внесення змін до Конституції стосовно реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади (де передбачено принцип субсидіарності – достатність повноважень кожному). Або, скажімо, законопроект про добровільне об`єднання територіальних громад оцінювали як сумнівний. Проте у Вінницькій, Чернігівській областях територіальні громади готові до об`єднання, констатує Василь Скрипничук, обумовлюючи, що у нашій області він не бачить такої готовності, навіть, там, де сільська рада нараховує …50 виборців (у Рогатинському районі). Другого читання у Верховній Раді очікує і законопроект про засади державної регіональної політики, що передбачає впровадження євростандартів на рівні нашої країни. Прийнято за основу проект закону про децентралізацію повноважень у сфері архітектурного, будівельного контролю та вдосконалення містобудівного законодавства. Згідно з ним повноваження цієї сфери передадуть на селищні, сільські, міські ради. Готують для розгляду Урядом погоджений з Асоціацією законопроект про розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізацію надання адміністративних послуг. Нову редакцію закону про службу в органах місцевого самоврядування охарактеризував як недостатній («з великими дірами і білими плямами»), оскільки не регламентують усю діяльність, йде зрівнялівка: одна категорія – рівень усіх голів. А повинно бути не від кількості жителів, а від обсягу виконаної роботи, методика виміру чого особливо дієва у Великобританії, каже Василь Скрипничук. Проект закону про утворення виконавчих комітетів у складі обласних і районних рад передбачає ліквідацію держадміністрацій у тому статусі, що є зараз. Ймовірно, після передачі повноважень у ради на рівні держадміністрацій утворять представництва Уряду чи Президента, висловив припущення керівник обласної влади. Проект про адміністративно-територіальний устрій України спрямований на формування дієздатних громад. Мова – про договірне їх об`єднання. Одначе, Василь Скрипничук переконаний, що спочатку треба передбачити куди дінуться чинні сільські голови разом із нинішніми працівниками. Загалом, закон про добровільне об`єднання громадян – дуже правильний, бо тоді ніякий чиновник на місці не зможе відмінити рішення громади. Заслуговує уваги і закон про вибори депутатів місцевих рад, що регламентує скорочення граничної їх чисельності (до облради – по 2 від адміністративно-територіальної одиниці, до сільради не більше 6-8 осіб, зараз мінімальне число 15).

Підбиваючи підсумки стосовно децентралізації, Василь Скрипничук зазначив: – Є тривога в тому, чи зможемо до осені встигнути це зробити. Якщо не приймуть зміни до Конституції, це означатиме, що децентралізація не відбудеться. Є небезпека, що топтатимемося на місці і заговоримо реформи, а без цього нас не приймуть до Євросоюзу.

Абсолютно дотичне – питання бюджету-2015. Як поінформував Василь Скрипничук, на нараді у Володимира Гройсмана повідомили, що Верховна Рада все-таки готова до 15 лютого переглянути Держбюджет. Якщо це відбудеться, то обласна рада також повернеться до уточнення обласного бюджету. На сьогодні в Україні із понад 12 тисяч прийнято 3900 місцевих бюджетів. Це – третина. Орієнтовно – така ж картина і на Прикарпатті. Села, селища і малі міста нині категорично невдоволені бюджетним процесом з відомих причин. Тому вже на нараді лунали настійливі голоси, що це – ніяка не децентралізація, а ще більша централізація. Із цим не погоджувалися міністри і спікер, переконуючи, що процес децентралізації розпочався і він продовжується. Коментуючи такий початок фінансової децентралізації (коли запровадили додаткові податки і збори на місцях), голова обласної ради наголосив: – Це добре, що на місцеве самоврядування виділяють більше коштів. Але недобре, що ці кошти беруть за рахунок тих людей, котрі ще хочуть і вміють робити.

Василь Скрипничук торкнувся і питання допомоги воїнам на східному фронті. За січень ц. р. чотири рази транспорт від обласної ради спільно з деякими головами районних рад виїжджав у Дебальцево. Зокрема, до 128-ї гірсько-стрілецької Мукачівської бригади, де служать майже дві сотні бійців із розформованого 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття». Захисникам цілісності України придбали 15 генераторів, зимовий одяг, що замовляли у Тисмениці, а також закупили на гуманітарному ринку в Івано-Франківську (цілком новий із Великобританії, США і Канади), валянки, рукавиці, продукти харчування. До кінця січня 128-а бригада забезпечена й дровами. А загалом, на допомогу фронтовикам із депутатського фонду торік виділили 150 тис. грн. Не менше, як півмільйона гривень пішло з особистих кишень депутатів обласної ради. Нині вивчають потреби постраждалого Маріуполя та наші можливості.

Голова обласної ради відповів і на інші питання журналістів.

Леся ДУТЧАК «Народна Воля»