Газета по-надвірнянськи
 

Майдан духовності і надії

26 лютого 2015, 13:54 | Рубрика: Духовність, Протести Версія для друку Версія для друку 6,476 переглядів

Вогненна боротьба за свободу і європейські прагнення українського народу на Майдані Незалежності відбувалася під акомпанемент богослужінь священиків традиційних українських церков. Серед них – надвірнянці. Відправу на свято Трьох Святителів очолював отець-парох УГКЦ із Гвозда Іван Гедзик.

Пропонуємо роздуми о. Івана про ті події. –  У ніч 30 листопада позаторік «Беркут» жорстоко побив і розігнав студентів. На позачерговій сесії Гвіздської сільської ради прийняли рішення організувати відправлення автобусів у Київ. Вже наступного дня ми приїхали у Києв, розуміючи, що тодішні події мають надзвичайно важливе значення для кожного з нас. Переглядаючи страшні кадри побиття дітей, просто не могли зрозуміти, як таке могло відбуватися у 21-му столітті у центрі Європи.

Протягом трьох місяців Революції Гідності щотижня вирушав автобус із Гвозда. Ми постраждали під час першого розгону Майдану у ніч із 10 на 11 грудня. «Беркут» посунув на нас великою шеренгою, перевернув каплицю, казанки з їжею. Тоді ж я загубив свої священичі атрибути, парафіяни призналися, що вперше так близько відчували смерть. Та дякуючи Богу сильного побиття не сталося, постраждало майже три десятки людей.

Дуже сильно допомагала мітингарям молитва. Я очолював молебень на свято Трьох Святителів. Також освячував і правив Службу Божу на певному місці розмежування між протестуючими і «Беркутом» на вул. Грушевського. Існувала велика загроза арешту.  Міліціонери побоялися пропустити нас із пакетами, щоб ми не пронесли вибухівку. Вже під час самого Богослужіння здивувало, що жоден із «беркутівців» не перехрестився.

2014-12-01T013047Z_65789432

У лютневі дні панував переможний настрій, люди готові були йти до кінця. Приємно дивувало, що й перехожі, які йшли додому чи в своїх справах, допомагали зводити барикади і передавали бруківку. Саме тоді і повірив, що вдасться змінити владу і прокласти дорогу Україні до європейського майбутнього, а для цього надихав мітингарів своїми молитвами.

Минув уже рік, та серце болить. Вдалося скинути ненависного тирана Януковича, але досі не покарані винні у загибелі Небесної Сотні та побитті сотень мітингарів і не відбулося покращення життя простих людей. Наше завдання – побороти північного агресора, після перемоги зможемо вирішити наші внутрішні негаразди.

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!