Зустріч із Хоробрими Серцями

У черговий раз, як і в усі попередні виклики часу, коли вирішується доля України, у числі перших борців стали вихідці із села Красна. Уже 12 краснян пройшли через горнило гібридної війни, нав’язаної нам північним агресором.

Ці відважні захисники, перебуваючи у важких та нестерпних умовах, під постійними обстрілами «Градів» і крупнокаліберної артилерійської техніки, бачачи смерть і руїну, перейшли через пекло на Землі, влаштоване антихристами. Бо де ж це бачено, щоб у ХХІ ст. у центрі Європи гриміла війна, гинули діти та мирні жителі. Світ мовчить, потураючи агресорові, залишивши нас наодинці із до зубів озброєним супостатом.  Із честю пройшли через важкі випробування краснянці, боронячи кожну п’ядь рідної землі у найгарячіших точках у Дебальцевому, Щасті, Станиці Луганській, під Волновахою. Неможливо передати ті переживання і душевний неспокій, які довелось пережити рідним, і з якою надією, чекали зустрічі із нашими героями рідні, друзі, знайомі. Завдяки мужності і героїзму, продемонстрованими бійцями 128-ї гірсько-стрілецької бригади, протягом тривалого часу утримували оборону наших позицій і просування ворога у Дебальцевському напрямку.

Серед них і наша гордість – учитель фізичної культури і захисту Вітчизни Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст., Патріот з великої букви Дмитро Йосипович Данилюк. Саме завдяки умілим діям таких офіцерів як він, доводилось не раз брати ситуацію під контроль, скоординовувати дії бойових побратимів, підтримувати їх у час масованого обстрілу смертоносної зброї, а у вільний, призначений час для відпочинку на  непристосованому автомобілі «Nissan» (пожертва Ланчинської, Краснянської, Саджавської громад) вивозити з поля бою поранених товаришів серед численних вибухів і під свист ворожих куль. Воїн Василь Михалків, уродженець с. Середній Майдан, не може надякуватись своєму бойовому побратимові, котрий вивіз його пораненого з поля бою. Одного разу доводилось вивозити 7-ох ранених однополчан, наражаючи себе і друзів на смертельну небезпеку, бо навколо витала пекельна людино­вбивча зброя. Виконував Дмитро Йосипович надзвичайно важливу функцію коректувальника вогню, спрямовуючи вогонь нашої військової техніки на ворога. Нераз відбивав атаки рашистів, коли ті підповзали впритул, і доля вирішувалась між життям і смертю.  Це тільки фрагменти із перебування на лінії фронту, а скільки їх було у нього, коли він у числі перших вступив у 5-ий батальйон територіальної оборони «Прикарпаття» і з честю виконує священний обов’язок від 10 травня минулого року, з них більше трьох місяців під Дебальцевим. Відзначаючись скромністю і ще під впливом фронтових баталій, побаченого і пережитого, Дмитро Йосипович малоговіркий. Та час залікує рани і вдасться детальніше описати бойові дії, в яких брали участь наші односельчани.

Привітати із поверненням 25 лютого свого колегу по роботі прийшли співпрацівники школи. А в п’ятницю, 27 лютого, у переповненому актовому залі школи відбулась хвилююча зустріч наших героїв із великим колективом школи та громадськістю села. Серед запрошених Хоробрих Сердець: Данилюк Дмитро Йосипович, Бойко Василь Дмитрович (одержав контузію під Волновахою, зараз перебуває на лікуванні та реабілітації) і Марчинський Юрій Віталійович, якому також довелося перебувати на бойових рубежах. Своїх захисників вітали учні, вчителі, односельчани. Декламування  віршів про героїв учнями 7-9 класів, виступ ансамблю «Сопілочка», виконання патріотичних пісень шкільним хором та учнями Дмитруком Н. В., Попович М. П., Попович Н. П., створили незабутню і надзвичайно щемливу атмосферу. Під скандування «Герої! Герої! Герої!» і бурхливі овації нашим звитяжцям вручили квіти.

Після слів вдячності, виголошених директором школи Федором Кухарчуком на адресу Хоробрих Сердець присутні скандували «Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо!». Учасники зустрічі ознайомились із мультимедійною презентацією, підготовленою заступником директора з виховної роботи  Н. М. Боднар,  присвячену односельчанам-учасникам бойових дій в АТО та Українській Вітчизняній війні. Під виконання ансамблем «Сопілочка» пісні «Пливе кача» вшанували хвилиною мовчання усіх загиблих героїв у цьому надважкому протистоянні. Постановники патріотичного заходу – учитель музичного мистецтва Процик У. М. та педагог-організатор Ментинська О. Д. Налаштування звукової та мультимедійної техніки здійснили працівник школи Тарлапан П. М. та учитель інформатики Попович В. М. Із  словами поздоровлень звернулись до Героїв сільський голова Василь Завальнюк і директор Ланчинського центру дитячої та юнацької творчості Ярослава Недашківська, яка прибула із керівниками гуртків привітати колегу по роботі, воїна Дмитра Данилюка. На завершення прозвучала пісня «Повертайтесь живими!», заспівали героям «Многая літа!» та виконали наш національний Славень.

Учні сфотографувались із Героями. Напевно, більшого і величнішого пошанівку мають бути удостоєні наші мужні захисники Вітчизни, бо їхній подвиг  не підлягає ні  грошовому, ні іншому матеріальному вимірам. Із часом вони мають бути гідно вшановані і належна створена їм подяка збоку держави. А сьогодні, мабуть, найщирішим виявом є для них наша підтримка. Негоже нам залишатись осторонь усіх проблем, пов’язаних з війною, а кожному по частці і вагомим внеском наближати нашу спільну перемогу над ворогом. Кровопролитна боротьба нашого народу за свою свободу породжує нових героїв і вона обов’язково увінчається тріумфом. Завдяки таким Хоробрим Серцям, як мої односельці і тисячі кращих синів і дочок України, завдяки їх мужності і самопожертві вдалось зупинити загарбників і не допустити, щоб чобіт московського окупанта спільно з озвірілими бандами просунувся вглиб Батьківщини і топтав нашу землю. Їхній подвиг буде увічнено, а загиблі Герої за свободу Вітчизни, занесені у бойову лаву – Безсмертну батаву. Слава Україні! Героям слава!

Федір КУХАРЧУК,

директор

Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст., депутат районної ради.