Газета по-надвірнянськи
 

«Проходжу вишколи разом з бійцями…»

10 квітня 2015, 11:36 | Рубрика: Вторгнення Версія для друку Версія для друку 242 переглядів

Голова Івано-Франківської облради Василь Скрипничук ще 24 липня 2014 року написав заяву про добровільну мобілізацію в армію. «Одна річ – говорити гучні слова, а інша – чути, як стріляють. Призовний вік підняли до 60-ти років, тому я ще проходжу», – каже 57-річний Василь Скрипничук.

До військового комісаріату з усіма необхідними документами він прийшов одразу після повернення зі Сходу України, де відвідував 128-му гірсько-піхотну бригаду.

«Я все чекав виклику та розподілу до Збройних сил, але пізніше у військкоматі мені відмовили через незадовільний стан здоров’я та вік. Тоді взяв відпустку на 30 днів і вирушив до рідної «свободівської» «Карпатської Січі», де не потрібні жодні довідки – лише готовність служити Україні», – згадує Василь Скрипничук.

З усієї обласної ради лише двоє пішли воювати…

Що ж робить голова обл­ради на фронті? «Проходжу вишколи разом з іншими бійцями. Ходжу в наряди. Сьогодні, до прикладу, мій пост тривав з 03:00 до 09:00. За дорученням командира я виконую організаційні роботи. Також облаштовую світлицю для відпочинку – там маємо залу для лекцій на 40 місць, непогану бібліотеку та «свободівську» періодику. Облаштовую робочу кімнату, де буде встановлено оргтехніку й підключено Інтернет для роботи штабу та прес-служби», – каже націоналіст. – Як кандидат юридичних наук організовую юридичні консультації та допомогу для бійців. Пояснюю певні нюанси щодо державного облаштування, виборчої системи, Конституції тощо. За 3 тижні прийняв 20 звернень від бійців щодо допомоги різного характеру. Оскільки я ближчий до виконавчої влади, допомагатиму їм, – зазначає голова облради.

skrypnychuk

Кандидатові юридичних наук Василеві Скрипничуку роз’яснювати юридичні нюанси не вперше. До обрання до облради він був завідувачем юридичної кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу.

Далі з 57-річним добровольцем розмовляємо про більш наближені до його державної роботи речі – ініціативи обласної ради на підтримку вояків та їхніх родин. І на цьому фронті Василя нічим шпетити: «Ми ухвалили програму про забезпечення сімей загиблих – це мільйони гривень. Крім того, районні ради мають свої місцеві програми. Також, згідно з програмою розвитку місцевого самоврядування кожен депутат має 16 тис. грн. спеціального фонду. Якщо помножити ці кошти на 114 (саме стільки депутатів є в облраді), сума буде переконливою. Є ще фонд голови облради. Фактично, завдяки тому, що ми ухвалили бюджет із врахуванням військових потреб області, нам удається якомога більше підтримувати бійців та їхні родини».

За його словами, депутати Івано-Франківської обласної ради «у складчину» купують автотранспорт. Для 128-ї бригади, частина техніки якої згоріла у Дебальцевому, ми передали броньований джип та санітарну автівку. У нас лише двоє депутатів (разом зі мною), котрі воюють, але десятки допомагають, відправляючи на фронт усе – від транспорту до дров.

Василь Скрипничук передав «Карпатській Січі» два броньовані авто. Але він опікується не лише цим підрозділом. Більше ніж сотня прикарпатців воює у 128-й бригаді. Він зустрічав їх після виходу з котла в Артемівську, пізніше їздив у частину в Мукачеве, де приймав звернення, які переважно стосувалися соціального забезпечення.

На запитання про те, наскільки ефективно облрада може працювати без свого очільника, пан Василь скромно каже: – Я пропустив два засідання, на яких мали розглянути 75 питань, а вийшло лише 15. Побачимо, чи зміниться продуктивність роботи після мого повернення. Це не завжди залежить від присутності голови. У мене залишиться 15 днів відпустки. Вже знатиму, що потрібно «Карпатській Січі». А потім допомагатиму як волонтер до наступної відпустки.

Настя ШВАЙКО.

Світлина

Ірини Рибакової.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!