17 квітня 2015, 11:40 | Рубрика: Здоров`я
Версія для друку
609 переглядів
У нашому районі, як і в державі в цілому, стан води у водопровідній мережі контролюють лабораторії держсанепідслужби району і тільки 1,5% усіх досліджень не відповідають вимогам державних санітарних норм. Інша ситуація – у сільській місцевості, де традиційно п’ють воду із криниць. За даними досліджень мікробіологічної лабораторії Надвірнянського міжрайонного структурного підрозділу, торік не відповідало вимогам 24% води з криниць. Особливо турбує стан та якість води в криницях індивідуального користування. Тому користувач має сам стежити за якістю води, перевіривши її в лабораторіях держсанепідслужби.
Найвищі показники мікробіологічного забруднення колодязної води на Гвіздському (83,3%), Делятинському (59,5%) та Ланчинському (52,2%) кущах. Причинами такої ситуації є: неправильне спорудження й обладнання колодязів; забруднення водоносних горизонтів негерметизованими каналізаційними стоками, гноївкою, надвірними вбиральнями та гнійними ямами тощо.
Немаловажливою причиною є також самовільна забудова сільських населених пунктів без дотримання належних розривів між джерелами водопостачання та джерелами забруднення. Особливо це стосується Биткова, Ланчина, Заріччя, Гвозда, Молодкова.
Останнім часом українські санітарні норми щодо якості води наближаються до норм, що діють у країнах ЄС. Як зауважують багато споживачів, нам потрібні не Європейські норми чи стандарти, а чиста здорова вода із крана чи криниці. Отож, поки ми не почнемо ставитися до питної води як до «божества», як до субстанції, яка забезпечує саме наше існування, доти й ситуація залишатиметься критичною.
Ольга СТЕФАНЮК,
завідувач мікробіологічної
лабораторії міжрайвідділу
Держсанепідслужби.