15 травня 2015, 12:37 | Рубрика: Спорт Версія для друку
765 переглядів
Таке незвичне прізвище уродженцю Биткова Романові Максим`юку придумали фанати санкт-петербурзького «Зеніта», таким чином відзначаючи швидкісні дані півзахисника. За свою кар’єру Роман встиг пограти за «Кристал» (Чортків), «Бескид» (Надвірна), ЦСКА (Київ), «ЦСКА-Борисфен» (Бориспіль), «Хутровик» (Тисмениця), «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Зеніт» (Санкт-Петербург), «Динамо» (Київ), «Дніпро» (Дніпропетровськ) та «Волинь» (Луцьк). Серед трофеїв – золоті медалі чемпіонату України із «Динамо» у 2000-му і бронзові – із «Дніпром» у 2001 та 2004-му і кубок Росії у 1999-му. Також зіграв п’ять матчів за національну збірну України.
– Якими моментами Вам запам’яталася кар’єра футболіста?
– Мої дитячі роки минули на стадіоні «Нафтовик» у Надвірній. Виступав за юнацький склад «Бескиду», опісля навчався у Івано-Франківському технікумі фізкультури. Тоді ж грав за «Бескид-ТІМ», який лідирував у чемпіонаті області. Далі – служба в армії і гра за ЦСКА. Три наступні роки пов`язав із рідним «Прикарпаттям». Далі – «Зеніт», «Динамо», «Дніпро» і завершив кар’єру в луцькій «Волині». Зараз працюю тренером молодіжного складу U-19 цієї команди. Вінцем моєї кар’єри стали виступи за національну збірну. Немає більшої честі для футболіста, ніж вийти на поле у жовто-синій футболці.
– Романе Васильовичу, чи не хочеться Вам відправитися у самостійне тренерське плавання?
– Звичайно, що прагну попрацювати з якоюсь командою. Зараз набираюся досвіду, передаю свої навички і знання молодим гравцям. Побачимо як далі складатиметься ситуація в Україні. Теперішня фінансова криза суттєво вдарила і по футболу, і по інших сферах життя. Зникають футбольні колективи і, як з`явиться змога, очолю якийсь колектив. Хотілось би повернутися у рідні краї. На жаль, Івано-Франківщина не має професійної команди. Прикарпаття без футболу – це повний нонсенс.
– Які враження у Вас залишила гра «Бескида» після першого тайму? (Інтерв’ю записано під час гри третього туру першості області «Бескид» – «Лімниця» – 10 травня. Автор)
– Треба було забивати на перших хвилинах матчу. Якщо «Бескид» би це зробив, гра заспокоїлася б. Зараз вже, очевидно, стало важче грати, та, думаю, бескидівці зуміють «дотиснути» суперника (як бачимо, прогноз тренера справдився). Майстерності надвірняців вистачає, але в дечому зашкалює бажання і відчувається хвилювання. Та, якщо додати у русі – ми зможемо перемогти.
– Ваше дитинство минало за грою у футбол. Як тепер можна повернути дітей до гри мільйонів?
– Необхідно налагодити роботу ДЮСШ, це все також залежить від фінансування. Тренерам варто мати відповідний рівень. Для цього треба відвідувати курси та семінари. З дітьми – найважча тренерська праця, бо необхідно розгледіти і розвинути природжений талант. Коли я тренувався в ДЮСШ, то ми всі прагнули розвиватися і потрапити до складу «Бескиду». Для зростання футболіста треба мати команду майстрів.
Роман Максим`юк на футбольному полі запам`ятався справжнім бійцем. Такі ж якості передає своїм підлеглим. Молодіжний склад «Волині» у чемпіонаті України посідає другу сходинку серед команд, які розігрують 9-16 місця. Роман Васильович приніс славу рідному селищу Битків і тепер всі очікують від славного земляка вже тренерських перемог та звитяг. Давайте загадаємо, що, можливо, справдиться прогноз, коли Роман очолить і рідний «Бескид» та приведе його до чемпіонських висот.
Розмовляв
Василь ІВАСЮК,
Світлина
Івана ГРИДЖУКА.