Звинувачення з боку колишнього голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка на адресу уряду та прем’єра Арсенія Яценюка є безпідставними. Про це у п’ятницю, 15 травня, заявив перший заступник Генерального прокурора України Володимир Гузир. Брехнею виявились не лише слова Гордієнка про те, що Яценюк є корупціонером. Так, замість 7,6 млрд. грн., які за Гордієнком начебто пропали з бюджету, сума порушень у державному секторі склала 685 млн. грн. Та навіть ці кошти — не бюджетні. «Це гроші суб’єктів господарювання, а не Державного бюджету», – підкреслив Володимир Гузир.
Тож голосна кампанія із дискредитації прем‘єра завершилась великим пшиком. Врешті-решт з’ясувалось, що всі озвучені звинувачення стосувались не діючого уряду, а державних підприємств за період діяльності Миколи Азарова, а деякі — навіть уряду 2006-го року – Юлії Тимошенко. Та й парламентська робоча група, створена спеціально для розслідувань заяв Гордієнка, мусила визнати — жодних доказів причетності Яценюка до корупційних дій немає. Яценюк закликав подовжити роботу групи, але депутати цей заклик не підтримали. Парламент переконався, що розслідувати далі нічого – Гордієнко підсунув відверту «туфту».
Втім, насправді до завершення цієї історії ще далеко. Відомо, що Микола Гордієнко про «злочини» Кабміну згадав вже після того, як його відсторонили за провалену роботу. Скомпрометований чиновник не зміг би вийти на екрани телевізорів із голосними звинуваченнями, якби не знав, що за ним стоять високі покровителі. Гордієнко — пішак у довгій партії, кінцева мета якої — повернути Україну в орбіту «руського міра», стерти з історії Революцію гідності і подвиг «Небесної сотні», забути про Крим і Донбас.
«Корупційний сценарій» зміни влади в Україні вже одного разу реалізували. Ще у 2005-му році нині вже покійний Олександр Зінченко, який тоді якраз написав заяву про відставку з посади голови Адміністрації Президента, звинуватив секретаря РНБО Петра Порошенка у корупції. Причому конкретики у заявах Зінченка не було — він лише натякав на участь Порошенка та ще кількох політиків у начебто незаконних оборудках. У підсумку жодного факту корупції наведено не було, але коаліція дала тріщину, результатом чого стали дострокові парламентські вибори. Завершилося все другим приходом в уряд Януковича і створенням умов для його перемоги на президентських виборах.
Тоді за цим сценарієм чітко проглядались антиукраїнські сили. Десять років потому «п’ята колона» знову мріє про реванш. Фірташі-Льовочкіни намагаються чужими руками посіяти розбрат у владній верхівці, викликати у людей відчуття зневіри і розчарування у владі, сформованій Революцією гідності. Тотальна кампанія з дискредитації уряду (а виглядає на те, що скоро Кабмін буде винен навіть у тому, що з неба дощ падає) спрямована тільки на одне: скинути нову владу і повернути до керівництва державою кадри часів Януковича. А значить – відкотити країну назад, у «рускій мір», у новітню російську імперію, перекресливши всі титанічні зусилля з розбудови України, яких вже більше року докладають мільйони українців. Ті самі, котрі вирощують хліб, одягають солдатів чи вчать дітей. Цього не можна допустити.
До речі, показова деталь: поки реваншисти намагаються повернути Україну на Схід, сама вона буквально торує дорогу на Захід. Попри неймовірний тиск, уряд продовжує працювати над розвитком країни: цього року близько мільярда гривень виділять на будівництво доріг. Причому будуватимуть їх у Західній Україні, де більшість шляхів уже забули, коли останній раз ними їздила ремонтна техніка. Почнуть роботи із дороги «Львів-Івано-Франківськ», – сьогодні цією трасою найкраще пересуватись хіба що танком, бо звичайний легковик ризикує просто розвалитись, перестрибуючи численні ями. Про хорошу дорогу між обласними центрами місцеві жителі мріють не один рік. Тепер же ці мрії втіляться у життя: на будівництво дороги виділяють 700 млн. грн. Втім, Кабмін сподівається вкластися у 550 млн. грн. – просто за рахунок того, що ніхто не крастиме на будівництві, як це травпляється зазвичай. Оцінювати якість і вартість робіт запросять іноземні структури. І тоді вже не вдасться видати 2-сантиметровий шар щебню за повноцінну «подушку» для асфальтного покриття. А значить, і дорога слугуватиме довше. Виділять кошти і на ремонт дрібніших доріг у західній частині країни.
Тож поки гордієнки брешуть, розмахуючи фальшивими паперами і звинуваченнями, караван потроху, але йде вперед. До Європи.
Сергій Горпинюк.
Версія для друку
467 переглядів
