Децентралізація має врахувати інтереси громад

В Україні активно впроваджують у життя реформу місцевого самоврядування, яка зможе повернути повноваження на місцях. Сьогодні коштами переважно розпоряджаються у районних радах та адміністраціях, а це нововведення дасть змогу розподіляти гроші громадам. В Івано-Франківській області сформовані перспективні плани об’єднання громад і невдовзі їх мають винести на розгляд сесії обласної ради. У Надвірнянському районі планують створити 4 центри: у Надвірній, Зеленій, Ланчині і Делятині (хоча були попередні пропозиції: від РДА – 5 центрів, від районної ради – 8 центрів, про що писала «Народна Воля»).

Громади Прикарпаття, які об’єднаються до 15 липня ц. р., у 2016 році зможуть отримати кошти від держави на розбудову інфраструктури, розвиток навчальних закладів, медичних установ, ремонт доріг тощо. У випадку, якщо всі громади в Україні об’єднаються, тоді Івано-Франківська область отримає близько 140 млн. грн., а це приблизно від 1 до 3 млн. грн. додаткових коштів для кожної об’єднаної тергромади, про це повідомила член Ради партії «ВОЛЯ», експерт із питань місцевого самоврядування Ольга Галабала у Надвірній, зустрівшись з освітянами району, 10 червня. Свій погляд про переваги децентралізації вона пропонує нашій газеті.

– На якому етапі, на Ваш погляд, перебуває процес децентралізації в Івано-Франківщині і у Надвірнянщині?

– Перспективний план об`єднання громад в Івано-Франківській області так і не затвердили. Цьогоріч у березні прийняли закон «Про добровільне об`єднання територіальних громад», тоді ж ОДА створила робочу групу, яка й мала втілювати реформу у життя. Також за кошти посольства США відкрили «Офіс реформ», завданням якого стала допомога громадам зі спірних питань цієї реформи. Та тільки наприкінці квітня Кабмін ухвалив методику об`єднання і фактично вже з травня розпочалася децентралізація. До 1 червня мали затвердити перспективний план. Та цього так і не зробили.

– Для чого важливе його прий­няття?

– Наступного року Мінрегіонбуд передбачив 3,5 млрд. грн. субвенцій для об’єднаних територіальних громад України, гроші розподілять пропорційно до кількості жителів та площі. Івано-Франківщина, де Перспективний план ще не затверджений, має менше шансів отримати фінансування. Об’єднання громад цього року – це великі ризики з великими шансами.  «ВОЛЯ» не виступає агітатором реформи. Наше завдання – донести інформацію до громад, роз’яснити всі переваги і ризики реформи.

Ті громади, які цього прагнуть, так і не зможуть об`єднатися через відсутність плану. Якщо громади розроблять інший варіант злиття, то в такому випадку вони не отримають ні повноважень, ні грошей. Часу залишилося дуже мало: до 15 липня громади мають пройти основний етап реформи, а саме: три сесії сільської чи селищної ради, на яких мають ухвалити рішення, виробити план приєднання й ухвалити його, між якими мають відбутися два сходи селян. Для процесу, який має тривати 62 дні, залишилося вже менше місяця. Якщо це не встигнемо зробити, то Івано-Франківською областю керуватимуть за старим принципом. Зараз міста і села перебувають у просто непривабливому стані і наступний шанс з`явиться аж у 2017 році.

– Які «бонуси» передбачені об’єднаним громадам?

– Уже створено, як я зазначила вище, відповідний фонд і в державному бюджеті закладуть для потреб таких населених пунктів 3,5 млрд. грн. Ці гроші  (їх ще називають інфраструктурною субсидією) розділять між громадами. Кошти зможуть використати для ремонту доріг, добудови шкіл чи дошкільних навчальних закладів, відкриття центрів адмінпослуг. Також децентралізація несе у собі багато загроз, бо не ухвалена законодавча база, не внесені зміни у Конституцію. Існує ризик, що Кабмін не виконає своїх зобов’язань щодо фінансування. Необхідно грамотно і юридично оформити статут.

– Який проект об`єднання розроб­лено для Надвірнянщини?

– Існує два варіанти: перший напрацювала робоча група, а другий – «Офіс реформ». Перший передбачає 5 центрів у Надвірній, Делятині, Зеленій, Ланчині та Перерослі, інший – чотири без останнього. Представники партії «Воля» беруть участь у сходах селян. Наприклад, Саджавка не хоче приєднуватися до Ланчина, натомість прагне до Коломийського району. Є спірний варіант і щодо гірських сіл, бо не знати де ще буде центр – у Пасічній чи в Зеленій. Роздумує й Пнів, чи варто йому об’єднуватися із Надвірною. Центром могло би стати і одне із сіл, яке знаходиться біля траси на Івано-Франківськ.

– Створення яких органів передбачає ця реформа?

– У кожному центрі створять так звану міні-РДА, яка матиме у своєму підпорядкуванні відділення казначейства, Пенсійного фонду, управління соціального захисту населення, пожежну команду, муніципальну міліцію та багато інших структур. Також реформа передбачає деякі необхідні умови. По-перше, в об’єднаній громаді має бути 100 дітей шкільного віку і 250 дошкільного; по-друге – мати хоч мінімальні доходи. Після втілення реформи – близько 2 млн. грн., які отримуватимуть із ПДФО та земельного податку. З державного бюджету нараховуватимуть цільові субсидії на утримання шкіл, ДНЗ чи на покращення інфраструктури.

– Які плюси отримає громада від такого реформування, зокрема, в освітній галузі?

– «ВОЛІВЦІ» попередили освітян і про ризики децентралізації. Перший рік після об’єднання держава обіцяє повністю надати освітню субвенцію, щоб не закривати малі школи. Далі громади можуть поставити в умови, коли потрібно вирішувати, як забезпечити навчальний заклад, це – реальний ризик. Адже навчання одного учня у сільській місцевості обходиться від 8 до 40 тис. грн. у рік. Наприклад, у Польщі є громади, котрі взяли на себе утримання шкіл, які мали б закрити. Об’єднана громада може захистити свої інтереси, прийнявши Статут, в якому визначить, що закриття шкіл чи скорочення класів без рішення громади не відбудеться. Громада зможе самостійно вирішувати, чи їй вигідно залишити початкову школу, а школярів старших класів довозити у сусіднє село. У межах об’єднаної громади утворять опорні села, в яких працюватимуть школи і ФАПи. Закрити їх не мають права, бо вони повинні бути у доступності за 15 хв. Тому в опорних селах, принаймні початкову школу фінансуватимуть з освітньої субвенції.

Одним з перших плюсів реформи буде те, що жителі стануть господарями на своїй землі. Можу навести простий приклад: навколо опор ліній електропередач є два метри охоронної зони і за це обленерго мали би сплачувати земельний податок. Такого ніхто не робить, а завдяки цьому можна отримати 400-500 тис. грн. доходу у рік. Друга перевага – землі, що перебуватимуть у внутрішній зоні населених громад, належатимуть цим громадам. У Биткові вдасться, приміром, встановити додаткові місцеві податки від нафтовидобутку. І, безсумнівно, фінансова перевага: тепер у громадах залишають близько 25% коштів, після реформи – 60%. Об’єднані громади зможуть отримувати допомогу від європейських фондів.

– Дивлячись на децентралізацію через призми численних проблем населених пунктів, чи вдасться зрушити ці питання?

– За підрахунками  робочої групи ОДА для того, щоб лише завершити недобудови в області треба приблизно 4 млрд. грн. Це за нинішніх умов дуже великі гроші. Децентралізація дасть змогу поступово добудовувати такі об’єкти. Партія «Воля» завжди дбатиме про інтереси жителів Надвірнянщини і робитиме все, щоб ця реформа не перетворилася у «крадіжку серед білого дня».

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»