Газета по-надвірнянськи
 

До Європи – з легкої руки Прудніка

19 червня 2015, 13:03 | Рубрика: Самоврядування, Світ, Україна Версія для друку Версія для друку 341 переглядів

Дві країни – дві долі. Так багато спільного і чимало драматичних протиріч. Але, здається, так близько, як зараз, вони ще не були ніколи. Тільки одна вирвалася на багато років вперед, демонструючи високі соціальні стандарти життя, а інша вмощує собі шлях до такого життя …сотнями людських жертв, тисячами біженців і безкінечними системними кризами, ставши живим щитом між омріяною безвізовою Європою і кремлівським агресором.

І поки на найвищому владному олімпі намагаються (і чомусь занадто повільно й нерішуче) таки повернутися в лоно цивілізованої європейської сім`ї, прості українці на місцях уже давно відкрили туди свої «ворота». Скажімо, для Надвірної євроінтеграційний процес набрав обертів ще 15 років тому. І в першій декаді цьогорічного червня делегація депутатського корпусу під орудою Надвірнянського міського голови Зіновія Андрійовича вирушила до польського Прудніка, щоб знову продов­жити дію ювілейної угоди про співпрацю.

З історії партнерства

– Усе розпочалося з ініціативи не влади, а тих надвірнянців, котрих вивезли на примусові роботи, але котрі пам`ятають своє коріння, рідну оселю. У Прудніку проживає багато вихідців із Надвірної, для яких це польське місто стало другою домівкою. Також істотно посприяв керівник громадської організації «Україна – Польща: Пруднік – Надвірна» Адам Кархер і директор школи Ванда Якімко. У далекому 1997-му відбулася перша поїздка, – розповідає Зіновій Андрійович. – Тоді ж мали зуст­річ і в Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 1.

І не випадково у нинішньому складі делегації взяв участь Михайло Капак, колишній керівник Надвірної, котрий 17 червня разом зі своїм польським колегою Зеноном Ковальчиком підписав угоду про співпрацю. Зіновій Андрійович продовжує: – Цей документ підготували на тих засадах, що мали б об`єднати наші країни. А 2000-ий рік став відліком часу, відколи наша співпраця вийшла на офіційний рівень. Згодом, через 11 років, партнерські горизонти розширилися і до когорти добросусідства додалося чеське місто Крнов. За словами міського голови, спрацював принцип, що товариш мого друга – це і мій товариш. Тож, на сьогодні у Надвірної – два міста-побратими.

Від формату гуманітарного – до економічного

Без перебільшення, своє­рідним символом співпраці став заступник директора Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ст., талановитий педагог Роман Садрук. Це – людина, котра в країнах ЄС пропагує наше, українське, і досить успішно та переконливо, каже Зіновій Андрійович про ще одного учасника делегації. Адже співпраця з європейськими країнами-сусідами зароджувалася у традиційному гуманітарному форматі, зокрема, молодіжного та дитячого спрямування. Це – спільні табори відпочинку, спільні фестивалі, обмін культурним, освітнім досвідом тощо. Бо саме молодому поколінню властиво всотувати найважливіше, найнеобхідніше із широкого діапазону взаємовідносин між країнами, пояснює міський голова.

AAA_2510

Так молодь Надвірнянщини створила свою інтеграційну біографію. Ось її основні віхи, зафіксовані відповідними угодами про співпрацю: 2007 р. – між Надвірнянською ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 та гімназією № 1 ім. кардинала Стефана Вишинського (м. Пруднік); 2008 р. – між Пасічнянською ЗОШ І-ІІІ ст. та початковою школою № 3 ім. Сілезьких Повстанців (м. Пруднік); 2012 р. – між Надвірнянським ліцеєм і Прудніцькою школою № 1 ім. Адама Міцкевича; 2013 р. – між Прикарпатським військово-спортивним ліцеєм-інтернатом і школою річкового транспорту м. Кенджимеж-Козлє; 2014 р. – між Надвірнянським коледжем НТУ і Центром професійної та безперервної освіти Прудніка. У 2008-му стартувала спів­праця Делятинського міжшкільного навчально-виробничого комбінату і Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 зі школою в с. Мощанка Прудніцького повіту. – Мощанський освітній заклад близький ще й тим, що у 1997 р. його очолювала хороша людина, добрий друг Надвірнянщини, яка закладала перші цеглини у фундамент нашого партнерства, пані Ванда Якімко, – наголосив Зіновій Андрійович. Послідовником її добрих справ надвірнянці по праву вважають професора Кьольнського університету Ганса Йозефа Бухкермера, який щороку із власної ініціативи влаштовує літні вакації дітвори з Надвірнянщини у відпочинкових таборах Польщі й Німеччини, реалізовуючи таким чином тристоронній міжнародний проект «Діти без кордонів». Не відійшли від планів і цього літа. Зіновій Андрійович додає: – З ініціативи бурмістра Прудніка Францішека Фейдліха і старости повіту Радослава Рошковського орієнтовно три десятки дітей з нашого району за рахунок польської сторони відпочиватимуть у Прудніку. Ми віддали перевагу дітям мобілізованих, учасників АТО й обділених сімейним затишком.

Взаємний візит вдячності Надвірнянщина організує і для поляків, запросивши делегацію з Прудніка у серпні на свята День державного Прапора і День Незалежності.

***

Окремим штрихом взаємовідносин позначені 2008-ий, коли Польща допомогла у ліквідації липневої повені, а також буремні для України два останні роки. Крім того, що вона стала найактивнішим дипломатичним адвокатом нашої держави на світовій арені, поляки безпосередньо протягнули руку допомоги, зорганізувавши у себе вдома реабілітацію поранених під час Революції Гідності надвірнянців-учасників Євромайдану, підкреслив Зіновій Андрійович. І ще не так давно бурмістр Прудніка передав фінансову допомогу, що уможливило придбати професійне обладнання для колишнього депутата міської ради, а тепер мобілізованого військово­службовця Миколи Богославця, який проходить вишкіл в одній із військових частин Вінниччини. Ну а традиційні різдвяні, великодні подарунки від римо- і греко-католицьких громад стали вже доброчинною нормою-еталоном для вірян Надвірної.

– Такі вагомі напрацювання дозволяють нам перейти у формат економічних відносин, – переконаний Зіновій Андрійович, добре розуміючи, що живемо в різному економічному просторі. Але в той час, коли чиновники вищого рангу замість політики інвестицій проводять політику кредитів, міський голова серйозно задумався над залученням коштів із ЄС для територіальної громади. У першу чергу, каже, використав би їх на розвиток інфраструктури міста, зокрема, будівництва комунальних доріг. Зіновій Андрійович із неабияким захопленням і водночас сумом констатував, що у Прудніку співфінансування від ЄС сягає до 80 відсотків, за такі кошти Надвірна зробила би ще більше. А поки що доводиться обходитися тими ресурсами, що є, підкріплюючи їх ентузіазмом, альтруїзмом і відповідальністю – перед громадою і власною совістю. А ще – твердою вірою в те, що формат гуманітарної співпраці таки переросте колись в економічну площину. – І країни ЄС зроблять все, щоб Україна за аналогом Польщі змогла покращити інфраструктуру своїх невеликих міст, – мовить керівник Надвірної.

Цьогорічна поїздка мала ще один великий обнадійливий плюс. Візит надвірнянців збігся у часі (і просторі) з візитом представників німецького міста Нортхайм, який відзначає уже чвертьстоліття дружби із польським Прудніком. Але на влаштованій прес-конференції надвірнянці привернули до себе максимальну увагу. Обережних німців дуже цікавила нинішня дійсність українського суспільства з перших уст, без нав`язливих стереотипів російської антиукраїнської пропаганди. І надвірнянці з честю та гідністю витримали шквал запитань, за що удостоїлися довіри і розширили географію партнерських зв`язків. Зіновій Андрійович уточнив, що координатором підписання угоди з німецьким Нортхаймом висловив бажання виступити справжній симпатик України, бурмістр Прудніка Францішек Фейдліх. А коли є такі надійні побратими, то, незважаючи на тимчасові негаразди, євроінтеграційні процеси продовжують впевненіше ставати невід`ємною складовою суспільно-політичного життя українців, яким все гучніше й гучніше вчувається «Ода Радості» (гимн Євросоюзу) над ненависним гулом моторів російських «гумконвоїв»…

Леся ДУТЧАК «Народна Воля»

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!