Вікно в Європу для України

Результати саміту країн «Східного партнерства» у Ризі засвідчили: як би цього не хотілось Кремлю, Україну чекають у Європі.

Звісно, говорити про перспективи членства нашої країни у ЄС наразі рано – наша західна сусідка Польща готувалась до вступу в Євросоюз протягом 13 років. Українці ж справжній шлях в Європу розпочали на Майдані, виступивши проти намірів злочинного режиму Януковича повернути країну під омофор Кремля. І результати саміту у Ризі довели: в Європі високо цінують вибір українців і готові підтримувати нашу країну на шляху таких непростих, але вкрай необхідних реформ. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер чітко заявив: «Ми маємо впевнитись, що європейська перспектива існує для кожної з країн «Східного партнерства».

Захід уже довів, що готовий заради України і демократичних цінностей пожертвувати зв’язками із Росією  – сьогодні Кремль добряче потерпає від санкцій з боку ЄС та США. Напередодні саміту в Ризі у рамках «Східного партнерства» український прем’єр Арсеній Яценюк звернувся до лідерів ЄС зі сторінок одного з провідних світових видань «Файненшл Таймс» із словами: «Дійте сміливо й мудро. Не бійтеся Росії. Це Росія має боятися вас, кожного з нас». Заяви, зроблені європейськими політиками у Ризі, засвідчили, що попри тиск із боку РФ Україну не залишать сам на сам із її тяжкими проблемами.

Від саміту у Ризі чекали скасування віз для поїздок в Європу. Так, українці не отримають безвізового режиму до кінця року, але дивно було б сподіватися на те, що ЄС відкриє свої кордони для країни, на території якої триває війна. Між тим, і європейські політики, й українські чиновники відзначають, що необхідні кроки для безвізового режиму виконані. А от зупинити війну Україна сама не зможе. Та навіть в умовах війни європейські чиновники готові допомагати нам і грошима, і порадами. Так, у Ризі Україна підписала Меморандум про порозуміння з ЄС щодо макрофінансової допомоги у розмірі 1,8 млрд євро. Загальна сума кредитів складе 3,41 млрд євро, і це, до речі, найбільша допомога країні, що не є членом Євросоюзу.

Між тим, авторитетне британське видання The Economist відзначає: Захід повинен виділяти більше фіндопомоги Україні та скоротити боргове навантаження, як свого часу це робили для Польщі. Автори зауважують, що одразу після розпаду СРСР населення Польщі складало 38 млн, України – 52 млн. Польські показники ВВП не перевищували українські, і її економіка під тягарем зовнішнього боргу різко скорочувалася. «Сьогодні порівняння здається безглуздим. ЕкономікаУкраїни в першому кварталі скоротилася майже на 18% від річного обсягу. Поляки втричі багатші, ніж українці», – пише The Economist. Така ситуація стала наслідком геополітики – Росія свого часу не зважала на зближення Польщі із Заходом, а європейський вибір України призвів до незаконної анексії Криму та війни на Донбасі.

Скептики, за якими темніє тінь Кремля, всіляко намагаються переконати українців, що Європі Україна не потрібна. Мовляв, ніхто нас там не чекає. Давайте краще повернемося в обійми Москви. Та європейці не словом, а ділом демонструють, що готові працювати з Україною, бо попри військову агресію та розвалену стараннями команди Януковича економіку країна потихеньку оживає. Вперше за багато років з профіцитом виконано державний бюджет, доходи держави за перший квартал зросли на 37%. І якби не війна – силові структури попросили до кінця року додатково 17, 5 млрд. грн. – ці кошти можна було б скерувати на потреби жителів. Утім, уряд примудрився і в цих умовах знайти кошти для забезпечення пільгового проїзду для пенсіонерів та інвалідів. Голова Кабміну Арсеній Яценюк відзначив: «Уряд у поточному році виділив суму, яка абсолютно аналогічна сумі минулого року, на субвенції по пільговому проїзду громадян на всій території, – а це 1,9 мільярда гривень». Уряд навіть готовий до дострокової індексації зарплат та пенсій: попри те, що у держбюджеті таке підвищення прописане лише з 1 грудня. «Ми готові до цієї індексації», – відзначив прем’єр. Але поки що суми на рахунках Держказначейства потрібно притримати – невідомо, чи почне Путін влітку наступ на Донбасі.

Саме позитивні зрушення в економіці, плани нової української влади щодо боротьби з корупцією і реальні кроки зі здійснення реформ переконують європейців у тому, що Україна має всі підстави стати повноправним учасником європейського політичного та економічного процесу. Численні угоди про співпрацю в абсолютно різних галузях (від будівництва Канівської гідроакумулючої електростанції до визнання українських дипломів за кордоном) свідчать про те, що гасло «Україна – це Європа!», з якого починалась Революція Гідності, сьогодні стає реальністю. Як би не опирався цьому Кремль.

Галина Семиноженко.