Одним зі знакових заходів ушанування поета Січового Стрілецтва Юрія Шкрумеляка з нагоди 120-річчя його народження і 50-ї річниці смерті стало освячення відновленого надгробного пам’ятника на його могилі на Личаківському цвинтарі у Львові.
Завдяки ініціативі та наполегливості голови районної ради Василя Поповича (земляка славного Поета) оновлено і відреставровано надмогильну стелу та встановлено плиту з портретом Поета в однострої підхорунжого УСС із написом: «Шкрумеляк Юрій Андрійович 18.04.1895 – Ланчин; 16.10.1965 – Львів (Іван Сорокатий, Юрза-Мурза). Поет, прозаїк, перекладач, журналіст, редактор, співець Січового Стрілецтва, в’язень Берези Картузької та комуно-більшовицьких таборів. Людська пам`ять свята, вдячна і незнищенна».
У передостанній день липня делегація краян, очолювана головою районної ради Василем Поповичем, побувала біля могили Юрія Шкрумеляка у Львові. Ланчинський отець-парох УПЦ КП Тарас Щербатюк із дяком Андрієм Голінеєм відслужили панахиду та освятили відновлений надмогильний пам’ятник.
– Для мене особливо знаменним і цінним є нинішнє вшанування пам’яті славетного земляка – поета Юрія Шкрумеляка, – мовив о. Тарас. – Відчуваю і переконаний, що в цю мить на нас дивляться з небес поети і герої, котрі віддали своє життя за вільну і незалежну Україну і закликають нас нинішніх не дозволити жодному загарбникові топтати нашу землю.
Василь Попович поділився спогадом, як після розмови з автором цих рядків про Юрія Шкрумеляка, час від часу повертався до потреби відновлення надмогильного пам’ятника, про що йому защораз нагадувала світлина надмогильної плити з помітною тріщиною. Та й інформації про цю славну людину не містилося ніякої. Після поїздки на Личаківку спільно з начальником управління культури ОДА Володимиром Федораком остаточно дійшли висновку про оновлення надмогильної плити.
Він висловив вдячність виконавчому апарату районної ради, Ланчинському селищному голові Михайлу Іванюку, добрим людям-землякам, котрі посприяли коштами для цієї благородної справи. У нинішню пору, вважає Василь Попович, твори Юрія Шкрумеляка, зокрема, повість «Огні з полонин», його патріотичний і жертовний шлях Січового Стрільця, політв’язня польських і комуно-більшовицьких таборів служать яскравим взірцем для підтримки бойового духу воїнів-захисників східних рубежів України, для всіх, кому дорога єдність України. До могили нашого славетного земляка мають приходити і його краяни, і люди, котрим небайдужа доля рідної Держави, сюди повинні пролягати і туристичні маршрути земляків.
У вшануванні пам’яті Юрія Шкрумеляка взяли участь депутати районної ради – начальник оргвідділу виконавчого апарату районної ради Іван Забронський та підприємець Ігор Поварчук, а також радник голови районної ради Василь Андрейчук і телеоператор ТРК «Надвірна» Іван Сем`янів.
Нагадаємо, що 2015-й проголошений Роком Юрія Шкрумеляка у Надвірнянщині. До 31 серпня ц. р. триває прийом документів на здобуття премії ім. Юрія Шкрумеляка у двох номінаціях, заснованої Надвірнянською районною радою. Після нашої публікації про цю премію в обласній газеті «Галичина» дослідник повстансько-визвольного руху Василь Гуменюк зі Львова повідомив про цікаву наукову роботу «Юра Шкрумеляк. Пам’ятні місця у Львові» львівського старшокласника Романа Крутяка – лауреата Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край». Виявляється, що бабуся юного автора родом із Ланчина і має певні родинні корені Шкрумелякового роду. Отже, творчі дослідницькі обрії про Поета Січового Стрілецтва розширюються.
Того дня члени делегації здійснили екскурсію своєрідною «літературно-мистецькою підковою» на Личаківці і помолилися біля пам’ятників-могил відомого українського композитора Володимира Івасюка, письменників-уродженців Надвірнянщини Василя Левицького і Марійки Підгірянки. Хвилюючими стали відвідини могили дитячої поетеси-землячки для білоославчанина, депутата районної ради Ігоря Поварчука. Це пам’ятне місце також потребує оновлення і про це він подумає із своїми вдячними односельчанами.
… У вирі життєвих буднів маємо не забувати, окрім рідних, і тих людей, котрі своєю творчістю і талантом прославляли наш край, а життя своє присвятили боротьбі за волю України. І вищого, і почеснішого від цього нічого не може бути.
Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»