Розмаїття автентики краю

ХХІІ Міжнародний Гуцульський фестиваль у Надвірній 11-13 вересня продемонстрував не тільки пісенне, музичне, драматичне і танцювальне багатство, а й оживив автентику, неповторну присущність нашого краю.

У той час, коли на головній сцені на стадіоні ведучі – акторка Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. Івана Франка Олеся Пасічняк-Бакота і диктор обласного радіо Андрій Паньків (уродженці відповідно Добротова і Пнів`я), а на парковій сцені – заступник директора Надвірнянської дитячої музичної школи Вікторія Возна та голова громадської ради при РДА Віталій Трачук запрошували до виступів і промов учасників і гостей свята, поруч у міському парку на всій алеї красувалася різнобарв`ям і добрим настроєм виставка декоративно-ужиткового мистецтва Надвірнянщини. Вона ще раз переконала, що не пересихає життєдайне джерело талантів наших самобутніх майстрів, народних умільців. Про це свідчать хоча б такі окремі фестивальні штрихи.

Цуцилів привернув увагу старовинними речами, одягом, деяким сорочкам і спідницям – більше сотні років. Директор народного дому Галина Легка свято зберігає їх як пам`ять про маму Гафію Москалюк (пам`ятаємо її і ми як багаторазову учасницю виставок із куделею та веретеном у руках).

Саджавка з її невтомною і повсякчас привітною Уляною Грицюк, Ма­рією Брик із Кубаївки, Іванною Стасів, Лесею Федорчук приваблювала вишитими рушниками і старовинною кухнею.

Стримба із троїстими музиками забавляла гостей (гурт «Зорепад», кер. Дмитро Урсуляк), прибувши зі старовинними речами, як того вимагає звичай, на возі із парою баских (гуцульських?) коней Володимира Хімея.

Середній Майдан вразив унікальною об`ємною паперопластикою учительки Ольги Паламар.

Пнів виставив роботи з бісеру Марії Гордійчук, картини Богдана Пуканюка і Володимира Кравціва, вишивки Ганни Томин, Юстини Сороцької і Магдалини Лавринович.

Назавизів багатий на вишиті подушки і рушники, які зібрали Оксана Колінковська і Світлана Лещенко.

Максимець оригінально представив своє село, починаючи із вирізьбленої вивіски. Привітна Марія Юрчук познайомила із талановитими вишивальницями Марією Яремчук, Оксаною Осташук, різьбярами Іваном Дзебчуком і Петром Тикенчуком.

Біля Чорнопотоківської виставки ми зустріли Марію Шовгенюк та Руслана Василишина в оточенні зачарованих вишивками та виробами із дерева канадських гостей.

Завжди людно було біля виставки любительського об`єднання «Ославчанка» з експонованими чорноославськими старожитностями і картинами учителя Василя Крайлюка. Ганна Крайлюк встигала не тільки частувати грибною юшкою, а й проводити майстер-клас із ткацтва килимів.

Гаврилівка, Парище, Зелена, Черник, Тисменичани представили такі обширні виставки старовинної і сучасної вишивки, що почуття гордості охоплювало за наших обдарованих Богом людей.

Камінне запам`яталося музейними старожитностями, вишитими картинами й образами-іконами, а ще найдовшим 8-метровим вишитим рушником.

Лоєва привезла дерев`яну міні-церкву, виготовлену Григорієм Цюраком, вишивки Ярослави Пліщук, Ганни Хопти, Надії Солованюк та Ірини Пліщук. Завідувачка клубу Марія Хопта показала нам непорожню скарбничку для потреб бійців АТО.

Прикметно, що всі етновиставки і старовинні страви організували, зварили і представляли працівники клубних та бібліотечних установ району, більшість спільно із сільськими головами і депутатами. Таке єднання сприяє збереженню багатства автентики, фольклору, традицій і звичаїв у загальній скарбниці Гуцульського краю.

Колегам-культпрацівникам, майстриням і майстрам, усім краянам – гуцулам і не гуцулам, бажаємо і просимо від «Народної Волі» – зберігайте й оберігайте кожний твір, виріб, картину, вишивку, пісню, танець, музику, створюйте їх нові «побратими» і «посестри», привчайте і научайте цьому древньому і славному українському ремеслу своїх дітей, онуків, правнуків.

Дбаймо разом, аби ніколи не міліла і не бідніла бабусиня скриня старожитностей і пожитностей, аби не вмовкав дідусів-прадідусів верстат, млинок, скрипка, цимбали, сопілка, різець і пензлик. Аби прабатьківська християнська віра кріпила і додавала нам сили поскоріше позбутися ненависного агресора.

А найголовніше – утверджуймося у світі як українці, як нація і передаваймо це у віки вічні.

Орися СПІВАК (текст),

Василь ІВАСЮК (світлини) «Народна Воля»