До уваги читачів «Народної Волі» – інтерв`ю з директором Офісу реформ в Івано-Франківській області Русланом Панасюком.
– На початку, Руслане Володимировичу, розкажіть, що ж це таке адміністративно-територіальна реформа і що ми отримаємо в результаті її проведення?
– Ефективна влада й та організація державного управління, яка базується на владних повноваженнях, фінансовому підкріпленні та відповідальності. У нас так склалося, що ми рухалися абсолютно в іншому напрямку. Тобто ми – у тяжких умовах, бо та різка диспропорція, яка існує між селом, селищем, районом і містом обласного значення – разюча. Сьогодні на селі немає влади, немає тих владних повноважень, які би хотів мати житель села, і, відповідно, тих фінансів, яких би хотів мати споживач у селі. Залишилося тільки одне – відповідальність обраного сільського голови перед жителями. Що ж робити? Європейська практика показує, що тільки шляхом об`єднання зусиль населених пунктів, утворення тієї нижньої граничної одиниці, на яку можна спустити владу, котра справиться з тими владними повноваженнями, що у результаті реформи й об`єднання територіальних громад. У нас на рівень об`єднаних громад спускається організація освіти, медичної допомоги, соціальної послуги. Усе це підкріплюється фінансовими ресурсами і така громада, за нашими розрахунками, стане спроможною. Звичайно, будуть і сильніші, і слабші громади, але це є той низинний рівень, на який спускатимуть владні повноваження.
– Яким чином буде забезпечено фінансову самостійність новоутвореної територіальної громади?
– Є кілька інструментів для того, щоб фінансово підтримати таку територіальну громаду. Перше. Об`єднана територіальна громада (ОТГ) формуватиме свій бюджет як місто обласного значення. Себто, бюджетне законодавство дозволяє ОТГ зібрати: 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб; 25 відс. екологічного податку; акцизний податок; податок на роботу комунальних підприємств і податок на майно. Друге. ОТГ може звертатися за дешевим ресурсом до міжнародних донорів, за грантовими проектами. Словом – інструментів багато. Якщо проаналізувати, то бюджет усіх населених пунктів, які увійдуть до складу об`єднання, зростає у 3-3,5 раза. Зростає бюджет, але разом із тим зростає і відповідальність. Тому, що однозначно нині з`явиться величезна необхідність якісно надавати медичні та соціальні послуги. ОТГ стає господарем ситуації безпосередньо у себе.
– Побутує думка, що укрупнення громад може спричинитися до занепаду малих сіл, погіршення умов життя їхніх жителів. Прокоментуйте.
– Це може говорити тільки необізнана людина, яка не розібралася. Ще раз наголошую, що так, як нині є, то це – шлях у нікуди. Статус населених пунктів, які входять в об`єднання, не змінюється. Якщо це було село, то залишиться селом. Якщо у тому селі була сільрада, то, відповідно до реформи, залишиться староста з невеликим апаратом. Староста входитиме у виконавчий комітет ОТГ. Нині немає зв`язку між сільським головою і керівником РДА, який безпосередньо має виконавчі функції. А в результаті об`єднання, ми утворюємо ОТГ, де в її виконкомі будуть старости (члени виконкому), котрі формуватимуть фінансове життя своєї громади. Однозначно, міф, що, начебто, села пропадають, вичерпується. Велика потреба для ОТГ – у добрих організаторах, кадрах: це те, що ми до цього часу не робили. Район закривав усі потреби. А, утворивши, наприклад, у Надвірнянщині 5 ОТГ, ці ОТГ на себе заберуть усі повноваження району. На карті Надвірнянщини з`явиться 5 міні-районів. Послуги стануть наближеними до людей.
– Згідно з розпорядженням Кабміну на Прикарпатті створять 53 ОТГ. А подавали, як відомо, 63. Яка доля чекатиме на тих 10, які не затвердив Уряд?
– Ми розуміємо, що реформу заради реформи робити неправильно. Реформу треба робити, щоб у результаті отримати кращу модель державного управління. За результатами аналізу перспективного плану об`єднання, Кабмін чітко сказав, що по 10-ти ОТГ у нього є застереження, що план об`єднання 63-х ОТГ – був політичний документ, який ми змогли затвердити аж із четвертої спроби. Це був політичний компроміс. Ми наголошували, що деякі з цих громад не мають підстав, щоб стати самостійними. Але нас не почули. Цю роботу виконав КМУ, повернувши цих 10 ОТГ в облдержадміністрацію на доопрацювання, щоб ми подивилися, куди їх можна приєднати. Або шукати якісь додаткові аргументи, щоб переконати у наявності резервів і спроможності організувати життя тієї чи іншої громади. Скажімо, для прикладу, Нижнівська ОТГ Тлумацького району. Із тих доходів, що потрібно, вона не може забезпечити й половину. То зміст у тому, щоб ті села приєднати до сильнішого, яким на сьогодні є Тлумач, і він своїми коштами трохи ділитиметься із громадою. Підхід має бути наступний: віддавши владні повноваження, закріпивши кошти, перестати опікуватися дотаційними сільрадами, які нині «сидять» і просто чекають, коли їм дадуть кошти, за які, навіть, потім нема чого питати, бо то – «копійки».
– Усе ж вибори старост не відбулися, сільські ради не ліквідовано. Як із цим бути?
– У тих трьох ОТГ (Верхнянська, Печеніжинська, Старобогородчанська) запущена процедура: обраний голова ОТГ, депутати, відбулися перші сесії. Тепер важливо запустити фінансовий механізм. Треба ліквідувати ті сільради, які ввійшли в об`єднання, зареєструвати ОТГ. Це – процес і він триває. А законодавець нині є дуже активний. Тим часом дуже багато законодавчих змін треба провести. Часу до 1 січня 2016 року залишилося небагато.
Отже, організаційний процес по тих трьох ОТГ у нашій області триває нелегко, бо багато є незрозумілого. Але всі три ОТГ у нас – на щоденному контролі, повсякденному зв`язку. Усі поточні питання вирішуємо. Краще чи гірше, але ми – на доброму шляху. Я не бачу в цьому великих застережень. Головне, щоб «пробудились» депутати, бо, не прийнявши законодавчих актів, сьогодні ми дійсно можемо поставити під зрив проведення адміністративно-територіальної реформи.
– Кажуть, що за два роки знову будуть місцеві вибори, оскільки за цей час відбудеться об`єднання громад. Як Ви, Руслане Володимировичу, міркуєте з цього приводу?
– Вибори через два роки будуть у тому випадку, якщо приймуть зміни до Конституції (у плані децентралізації). А якщо все залишиться так, як нині, то всі органи вибрані на офіційний термін – 5 років. Тому важливо, щоб прийняли Конституційні зміни. Тоді матимемо перехідний період два роки, протягом яких маємо зробити максимально все, щоб на Прикарпатті завершити пороцес децентралізації.
Розмовляла
Леся ДУТЧАК.