18 грудня 2015, 13:03 | Рубрика: Тема дня Версія для друку
542 переглядів
Смерть витала у повітрі, та вони вижили. Але не всі. Багато ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції вже відійшли у вічність, багатьом дошкуляють важкі хвороби. У день ліквідатора, яке відзначають 14 грудня, намагаються зустрітися, поговорити, зі сльозою згадати про той далекий, так ніби нам здається, 1986 рік, коли у Прип`яті вибухнув четвертий атомний енергоблок. Вони не побоялися радіаційного монстра, а намагалися побороти його.
Багато надвірнянців пожертвували своїм життям і здоров’ям заради майбуття своїх дітей та онуків. Цього погідного та прохолодного дня до них із словами вдячності звернулися голови районної та міської рад Іван Гурмак та Зіновій Андрійович і заступник голови райдержадміністрації Богдан Зеленчук. – На жаль, ми не можемо забезпечити гідні соціальні виплати учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, – промовив Іван Гурмак. – Та ми стараємося допомогти і проявити увагу до цих героїчних і сміливих людей. Зіновій Андрійович наголосив на необхідності до 30-ї річниці аварії на ЧАЕС у 2016-му спорудити пам’ятний знак у Надвірній. – Ця ідея завжди витала у повітрі і за сприяння районної, міської та обласної влади ми її маємо втілити у життя. Представники влади вручили спільні грамоти районної ради та райдержадміністрації, а також нагрудні знаки «Ліквідатор».
Від імені ліквідаторів подяку представникам влади висловив голова районного осередку Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Роман Бенюк. Молебень за здоров’я чорнобильців відправили декани Надвірнянські УГКЦ Андрій Бакота та УПЦ КП Олег Траско. Пісенні присвяти присутнім подарували заступник директора Фитківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Оксана Івасик, яка виконала авторську пісню «Серцем своїм відчуваю», учасники художньої самодіяльності із Гаврилівки Олександра Гайдаш та Надвірної Віктор Чудновський, сценарій відзначення підготувала методист РБК Ганна Халак.
Наш кор.