З родини йде життя людини

Знання свого родоводу, історичних, культурних та духовних надбань предків необхідне сьогодні не тільки для піднесення національної гідності, а й для використання кращих родинних традицій у сучасному житті. Слова є різні: радісні, сумні,// Вагомі і пусті, святі і грішні.// Є ті, що поруч з нами у житті,// Родина, друзі, школа – вони вічні.

7 листопада ц. р. у Делятинському навчально-виховному комплексі відбулося родинне свято учнів 5-А класу, мета якого – виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати землю, де народилися, та рідну оселю, формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

У його програмі – вірші, приказки, перегляд відеокліпів «Українська родина», «Виростеш ти, сину», «Ми – родина у Христі», «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», конкурс для батьків «Чи знаєте ви українські приказки?» та виступи поважних гостей.

Директор Делятинського краєзнавчого музею  Андрій Мисюк розповів історичні відомості про родини селища та провів цікавий конкурс серед дітей «Мій родовід». Учні, які назвали найбільше своїх родичів, отримали подарунки.

Делятинський священик о. Тарас Стельмащук наголосив на цінності справжньої християнської родини і зацитував слова Митрополита Андрея Шептицького: «Коріння християнського життя – родина. Як є в родині Божий лад, як чоловік жінку любить і шанує, жінка чоловіка слухає і помагає йому, а родичі добре виховують своїх дітей, а діти шанують і слухають своїх родичів, так довго і в життю кожного зокрема є християнський, Божий лад. Не має тоді християнин великих спокус до гріхів, легко йому прийде в цілім життю заховувати Божий знак.

Така Божа християнська родина буде і школою, і великою поміччю до християнського життя. І діти будуть на хвалу Божу, на потіху родичів, колись стануть правдивими християнами, і родичі будуть праведно жити в ласці у Бога і свято у Бозі вмирати.

Але коли закрадеться якийсь тяжкий гріх, що нищить і псує життя родинне, тоді дуже трудно буде християнинови задержатися на дорозі Божого знаку. Один гріх тягне за собою много інших, за прокльонами і свареннями прийде п’янство, може невірність, згіршення, забуття на Богу, на совість, та й буде стелитися дорога до вічного погублення. З того йде така наука: хочеш бути праведним християнином, хочеш спасти свою душу, передусім дивись, чи в хаті все в тебе в ладі».

Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або караєте її. Ви виховуєте її кожної миті вашого життя…

Леся НИЩЕЙ,

учитель

Делятинського НВК,

класний керівник

5-А класу.