Бережімо та леліймо нашу державу

День Соборності України відзначають щорічно 22 січня у День проголошення Акта возз`єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цього дня необхідно згадувати і про іншу вагому подію, яка відбулася на рік раніше у 1918 році, – прийняття IV універсалу Центральної Ради, згідно з яким проголосили повну незалежність УНР.

Проголошення Акта Злуки призначили на 22 січня 1919 року о 12-ій год. Його оголосили всенародним і державним святом. Київ прикрасили національними синьо-жовтими прапорами, гербами, о 9-ій год. ранку в усіх церквах розпочалися богослужіння.

Головні урочистості відбулися на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської звели тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Опівдні розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Лонгин Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу».

Опісля відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

22 січня 1939-го вперше за 20 років урочисто відзначили на офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехословаччині. Це стало чудовою нагодою нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українців у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і легітимізувати тим самим свою програму побудови Української держави на базі «закарпатського П’ємонту».

З нагоди Дня Соборності 21 січня 1990-го патріотичні сили організували «живий ланцюг» єднання між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основ­не русло Ланцюга починалося у Стрию, де сходилися два відроги: один, невеликий, — із закарпатського напрямку, а другий тягнувся від Івано-Франківська. Зі Стрия живий шерег прямував до Львова, звідти — до Тернополя. Далі маршрут проходив через Рівне, Житомир — і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

У 2014-му День Соборності позначений кривавими і трагічними подіями Революції Гідності. Першими її жертвами стали Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, воїни із Легіону Небесної Сотні. На жаль, криваві жнива смерті на зболеній українській землі тривають. Революційні лютневі події забрали ще близько сотні життів активістів, втрати від військової агресії Росії на Донбасі – десятки тисяч вбитих військових та мирних жителів.

Цьогоріч по всі країні з нагоди Дня Соборності відслужать молебні за єдність України, це свято посприяє і подальшій консолідації нації проти ворогів і повірмо, тільки спільно, із зброєю в руках і розумом у голові, відновимо із руїни нашу державу та проженемо путінсько-терористичні війська із Донецької та Луганської областей, а також повернемо Крим у державне і національне лоно України.