Газета по-надвірнянськи
 

Як на Андрія ворожили…

28 січня 2016, 14:14 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 582 переглядів

Етностудія «Джерело» центральної райбібліотеки запросила студентів Надвірнянського коледжу НТУ, працівників бібліотеки та усіх охочих на вечорниці «На Андрія у всіх дівчат велика надія».

Зала, ошатно вбрана під інтер’єр української оселі, приємно подивувала присутніх. Дійові персонажі в національному одязі. Актори та глядачі – студенти групи ЕМ-11 та Б-11. Господиня вечорниць Надія Мартинюк уміло повела хлопців та дівчат шляхами давніх колоритних звичаїв та обрядів. З успіхом і веселощами пройшла сцена-діалог між Хвеською і Пріською, майстерно зіграна Ничипорук Мар’яною та Яремчук Василиною, студентками групи Б-11. Досить дотепно і щиро виконували ролі пана Калетинського і пана Коцюбинського Євген Кричовський та Степан Лавринович, студенти групи ЕМ-11. Калету кусали й інші парубки, які невимушено увійшли у роль. Акторські здібності проявив і Микола Буній, староста групи ЕМ-11, який очолив жартівливо-залицяльні перемовляння між хлопцями та дівчатами. Не вщухав сміх у залі, коли дівчата із зав’язаними очима вибирали собі судженого на коликах імпровізованого тину. Зав’язували стрічку на останньому прутику після тричі промовлених слів: «стовпець», «молодець».

Елементи жартівливих ворожінь у ніч на свято Андрія Первозванного передались нам від предків. Вони занотовані в багатьох етнографічних нарисах, зокрема, у двотомнику Олекси Воропая «Звичаї нашого народу» (т. 1). Ці забави несуть у собі не тільки споконвічне прагнення українців створити міцну гармонійну сім’ю, а й уміння молоді організовувати дозвілля, дати вихід національному гумору, співучій поетичній душі – поживу. Тож не диво, що зняті чобітки, вишикувавшись у ряд і мандруючи один почерез один до порога, нічого, крім жартівливої почерговості у виході заміж дівчат, не означають. Скептичного ставлення, правда, не викликають, проте і великої віри їм не ймуть. Але так ворожили – і на колах, і на чобітках, і на балабушках – і наші прабабусі, і пра-, пра-. Ці забави і ворожіння не несли в собі ні зла, ні жорстокості, ні заборони зазирнути за завісу майбутнього. Це краплини народного досвіду, вигадки, що ніколи не виходили за межі пристойного і дозволеного. Тому стали згустками народних уявлень, бажань і мрій, увійшовши у скарбницю зимових звичаїв і обрядів.

…А гостинна ґаздиня вечорниць пані Надія почастувала учасників і гостей свята варениками – аж у двох макітрах! А Ярослав Лазорко у мішку приніс чимало полін, та не на розпалок, а на ворожіння дівчатам. На кожному поліні – ім’я хлопця. Сміх, жарти, невимушена, доброзичлива атмосфера. Посміхаються після вдалих виступів Плитус Павліна та Яремчук Іванна. Ведучі свята – Ніколин Софія і Цигура Євген – завершують поетичними словами про нетлінні скарби звичаїв і обрядів нашого народу, які передаються з покоління в покоління.

Дякуємо працівникам ЦРБ за проведений черговий спільний захід із студентами Надвірнянського коледжу. До речі, останніми роками вже традиційно запрошують нас працівники читальної зали з нагоди святкування ювілейних літературних дат, Дня української писемності й рідної мови, Дня довкілля, календарно-обрядових свят тощо. Двічі працівники бібліотеки завітали до нас у коледж зі своїми сценаріями, мультимедійними презентаціями, вік­торинами.

Тетяна Федак,

викладач Надвірнянського коледжу НТУ.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!