Афган… Скільки болю в тобі

Численна надвірнянська громада у день цьогорічного величного свята Стрітення вшанувала учасників бойових дій на території інших держав та 27-му річницю виведення радянських військ із Афганістану. Незрозуміла війна, розв`язана за рішенням тодішніх кремлівських старців, тривала понад 10 років. Через страшне горнило пройшло понад 700 тисяч людей, з яких – двісті тисяч українців. Україна втратила понад 4 тисячі своїх синів, ще шість тисяч стали інвалідами, багато зникло або потрапило в полон.

Для багатьох афганців війна триває, вони стали організованою та монолітною силою під час Революції Гідності і в дечому завдяки їхній сміливості та безкомпромісності вдалося прогнати злочинний режим Януковича. Та агресивна і шовіністична Росія, яка завжди вбивала цвіт нашої нації, не заспокоїлася, нагло вторглася й анексувала Крим. А потім розв’язала криваву війну на сході. Але тут хлопці, які пережили страшне жахіття війни в Афганістані, не побоялися і стали у перші ряди, склавши міцне військове ядро з необхідним вмінням та навиками.

Ось вони, сивочолі прямують до пам’ятника афганцям у центрі Надвірної. У багатьох сум та сльози на очах. За тими, кого кістлява рука смерті знайшла у далекому гірському мусульманському Афгані, а прийняла в своє лоно рідна земля Вкраїни. Багатьох афганське військове братство втратило вже у мирний час, хвороби – як наслідок суворих бойових буднів позбавили життя мужніх воїнів. Голова районної спілки афганців Анатолій Бичковський із гіркотою і болем  у голосі зазначив, що в неділю, 14 лютого, вони двома групами завдяки сприянню місцевої влади відвідали близько сорока могил побратимів.

Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович наголосив на великій значимості громадянської мужності цих хлопців, яких обдурила лукава радянська комуністична машина. – Їх переконували, що вони там захищають молоді паростки державності Афганістану. Та ми повинні низько вклонитися цим людям, які завжди були взірцем сміливості та мужності. Він, а також голови районної ради Іван Гурмак та РДА Олександр Кеніз, вручили воїнам-афганцям пам’ятні відзнаки президента України, спільні грамоти районної ради та РДА і міської ради.

Найбільш хвилюючими стали пісенні присвяти воїна-афганця Івана Вірсти, його пісні ніби повертали у те страшне і вороже пекло Кандагара, підносили патріотизм воїнів-повстанців 1940-х і звучала невмируща «Рідна мати моя». Свою чуттєвість і повагу колишнім бійцям засвідчили муніципальний оркестр РБК (кер. Богдан Абрат), дует із Гвозда (на світлині) Юліяни Михайлюк та Михайла Соболя (кер. Петро Кепещук), художній керівник будинку культури Гаврилівки Олександра Гайдаш і Марія Петруняк із Цуцилова, провідний методист РБК Валентина Лисюк (сценарій), ведуча – Галина Чуревич.

Василь ІВАСЮК «Народна Воля».