Останнім часом криком душі прореагували краяни на проблеми у профтехосвіті і на чутки про масове закриття професійно-технічних навчальних закладів. 15 січня ц. р. депутати Івано-Франківської обласної ради прийняли звернення до керівництва держави із проханням передбачити додаткову дотацію із Держбюджету для фінансування підготовки фахівців та робочих кадрів у ПТУ.
Це звернення стало підставою для нашої розмови із директором Надвірнянського ПТУ № 11 Ігорем Микитюком.
– Ігоре Григоровичу, звернення обласної ради стосувалося і Вашого навчального закладу?
– Ні. Попередні зміни до Бюджетного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачали видаткові повноваження щодо фінансування ПТУ обласним бюджетам та бюджетам міст обласного значення без передачі фінансового ресурсу. Але 4 лютого Верховна Рада, як відомо, ситуацію виправила. Нашого колективу ці зміни не стосувалися. Нас уже декілька років фінансують з обласного бюджету, хоча перебуваємо у підпорядкуванні Міністерства освіти та науки, у т. ч. майно.
4 лютого на засіданні Верховної Ради України Володимир Гройсман зміну системи профтехосвіти визначив одним із стратегічних питань. Це справді так, бо стан ПТУ, м`яко кажучи, є незадовільним. Передачу їх фінансування на місцевий рівень, спікер назвав стратегічною помилкою.
Відповідно ми розуміємо, що профтехосвіті бути, жити, розвиватися і позитивно змінюватися. Хто б не фінансував наші заклади, навіть, якщо передадуть у комунальну власність, вони залишатимуться під наглядом Міністерства освіти і науки, тобто, ніхто не зможе майно роздерибанити, продати, передати в оренду, забрати землю і т. д. Таку політику вважаю правильною.
– Позитивні зміни попереду, як нині вдається виживати?
– Наш заклад виконує свої обов`язки щодо надання освітніх послуг для здобуття робітничої професії будівельного напрямку. Нині в училищі навчаються 263 учні. Кількість їх зменшилася у зв`язку зі спадом народжуваності у 1993-1995 роках. Сформовані 10 навчальних груп, де навчають майстерності столярства, зварювання, штукатурки, укладання плитки та ін. і таким чином продовжуємо випускати кваліфікованих робітників для будівельної галузі.
Усі учні отримують по 373 грн. стипендії, а відмінник навчання, голова учнівського самоврядування, активний учасник олімпіад, різноманітних заходів, у т. ч. на підтримку Революції Гідності на майдані Шевченка у Надвірній, Михайло Наливайко заслужено здобув право на підвищену стипендію.
На третьому поверсі нашого гуртожитку проживають 75 чоловік при створених умовах для 200. На 4-му поверсі обладнані кімнати, де можемо приймати екскурсійні групи.
Наш колектив – це 74 працівники, у т. ч. 16 викладачів. Торік фінансування нашого ПТУ складало 6 млн. 104 тис. грн., а на 2016 рік з обласного бюджету передбачено виділити 4 млн. 706 тис. грн. Тому призупинено нарахування доплат за престижність і напруженість роботи. Заборгованості із виплати зарплат і стипендій немає.
– Як налагоджена співпраця із роботодавцями?
– Найтісніше працюємо із приватним підприємцем Василем Турівим у Надвірній. Він надає місця для проходження виробничої практики і згідно з угодою за рік працевлаштовує 10-12 випускників.
Угоди укладені із багатьма роботодавцями, які також, по можливості, надають робочі місця, але інколи на заваді стає нечіткість законодавства. Учнів не можуть оформляти на роботу як штатних працівників, а тільки як стажерів із наставником. Таку відповідальність не кожен хоче брати на себе. Водночас закон дає право вихованцям самостійно обирати місце проходження практики. Якщо його працевлаштували, то 50 відсотків зарплати повинні спрямувати на покращення матеріально-технічної бази навчального закладу. Як правило, учні більше спостерігають за роботою, а практичні навики здобувають у наших майстернях і під час облаштування адмінприміщення училища. Працюють і на замовлення під орудою майстрів, отримуючи половину від заробленої суми коштів, а сироти – 100 відсотків.
– Чи вдається осучаснювати виробничі майстерні?
– Обласна держадміністрація субвенціями з облбюджету неодноразово надавала кошти на придбання сучасних матеріалів і покращення матеріально-технічної бази. За бюджетні і власні кошти (зароблені під час проходження практики і надання послуг у майстернях) цьогоріч ми придбали 5 одиниць новітнього обладнання у зварювальну майстерню, деревообробний верстат сучасних технологій, а також перекрили дах майстерні, капітально відремонтували деревообробну майстерню та ін. Учні працюють, отримуючи і навички, і задоволення від власної праці. І це – найголовніше.
Немало як позитивних, так і проблемних штрихів додали у розмові заступники директора Василь Лукавецький і Наталія Бережна. Про успіхи училища свідчать грамоти на стіні у кабінеті директора від керівництва, департаменту освіти і науки ОДА, районної влади, керівництва НГВУ «Надвірнанафтогаз» за активну участь у створенні Музею Надвірнянського нафтопромислового району, призові місця у патріотично-спортивних змаганнях «Листопадовий зрив» та ін.
Практикують у Надвірнянському ПТУ проведення різноманітних заходів дозвільного і патріотичного виховання. У цьому, зокрема, можна пересвідчитись, заглянувши на сайт училища.
Незважаючи на всі кризові перипетії, ПТУ № 11 вишукує різні шляхи для менш-більш повноцінного функціонування. Проблем, звичайно, немало. Зокрема, дуже вже непрезентабельний вигляд фасаду адмінкорпусу навряд чи приваблює до вступу абітурієнтів. На це зауваження керівник закладу відповів: «Якщо б вдалося налагодити співпрацю із більшістю роботодавців та вишукати відповідних спонсорів благодійних фондів, виділення коштів під освітні програми розвитку профтехосвіти на 2015-2020 рр. рішеннями районної ради з бюджету району, які були б зацікавленні у підготовці кваліфікованих робітників та наданні робочих місць після закінчення навчання на теренах нашого району, то ситуація різко змінилася б на краще. Без професійно-технічної освіти України немає майбутнього у держави. Пам’ятаймо про це, щоб не робити нових помилок. Запрошуємо на навчання!».
Орися СПІВАК «Народна Воля».