Чорнобиль – наш біль…

Серця мого біль, співів моїх жаль.

Над Чорнобилем журавлі летять.

Вже на небесах чути їхній крик,

І сльоза біжить на траву-полин.

Чорнобильський дзвін, як пам’ять, живе!

І свіча горить, серденько пече.

Чорнобиль – наш біль. Втрата родини.

Люди, пом’янім ті страшні днини.

Серця мого біль, співів моїх плач,

А сльоза пече, мов полин, гірка.

Лінійкою-реквієм «Чорнобиль – наш біль…» розпочався учнівський день у Фитьківській ЗОШ І-ІІІ ст. Діти зі сльозами на очах слухали розповідь героя-чорнобильця нашого села Володимира Дутчака про трагедію на Чорнобильській АЕС, яка сталася тридцять років тому, але відгомін важких недуг, смертей є і в наш час.

У знак подяки всім Героям-ліквідаторам учні гурту «Водограй» із класним керівником Мельничук В. М. присвятили поетичні рядки, засвітили свічки під час молитви за мир, яку читав разом з ними о. Іван Качанюк. Старшокласники взяли активну участь у відкритті пам’ятного Знаку Героям-чорнобильцям у Надвірній. А свої вироблені з паперу журавлі поклали біля нього, як символ душ тих людей, котрі загинули і померли пізніше від радіації, яка несе людям і нині смерть.

Під вечір діти зібрались біля символічної могили села Фитьків, де спільно з о. Миколою Григоруком та односельчанами відправили поминальну панахиду за померлими на Чорнобильській АЕС. Запалили свічки і своїм виступом закінчили поминальний день.

26 квітня – чорний день, гіркий день, як полин-трава.

Боже, почуй молитву дитячих сердець! Збережи їхнє життя на землі! Подаруй їм мир та ласку Божу! Нехай їхні голоси дзвенять у веселій Великодній гаївці, а свічечки лише світять у великодньому кошику для радості та мирного життя.

Зі святом Великодня усіх наших українців! Надіймося на краще!

Оксана ІВАСИК,

заступник директора з виховної

роботи Фитьківської ЗОШ І-ІІІ ст.