Світло Христової Церкви

У день пам’яті 40 мучеників Севастійських жителі смт. Ланчин зібралися у храмі Зіслання святого Духа віддати данину пам`яті одній із трагічних сторінок історії України, історії УГКЦ.

70 років тому, 8-10 березня 1946 р., у Львові у храмі Святого Юра на псевдособорі оголосили про ліквідацію УГКЦ. Офіційно собор скликали ніби представники УГКЦ, але за сценарієм НКВС все йшло від проводом Російської православної церкви. Під примусом звозили греко-католицьке духовенство. Жодного єпископа на волі уже не було. Цей злочин так і залишився непокараним і його наслідки – трагічні для долі тисяч вірних та сотень священиків, монахів і монахинь – відчутні і до сьогодні.

Організували захід Ланчинська міська бібліотека для дітей, Народний дім і працівники Ланчинського центру дитячої та юнацької творчості. До храму прийшли учні старших класів з учителями, а також парафіяни греко-католицької громади. Вони оглянули виставку історичних документів та фотоматеріалів під назвою «Світло Христової Церкви».

Ведучі Наталія Яремин та Андрій Микитин розповіли про припинення діяльності греко-католицьких монастирів, а священики та монахи, котрі залишилися на волі, продовжили свою діяльність підпільно. Натхненно лунали вірші у виконанні Мирослави Мельник та Галини Тороус. Про підпільну діяльність із перших уст учні і вчителі почули від настоятелів храму св. Параскеви с. Фитьків о. Івана Качанюка та храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Красна о. м. Івана Бойка. Від імені громади поділилася спогадами й Анна Курищук, жителька Ланчина, одна із багатьох інших парафіян, які дов­гі роки сповідували греко-католицьку віру у підпіллі. Усі зійшлися у тій думці, що час підпілля ріднив катакомбних вірних й утверджував їх у християнських помислах.

Про страждальця за віру, вихідця із Ланчина о. Онуфрія Іванюка, розповіла його прийомна донька-племінниця Марія Голіней. Автор книжки «Перевиховання на Колимі» 10 років карався у сталінських таборах, але не втратив віри і любові до Церкви та України.

Завершилося дійство спільним молебнем до Страждаючого Ісуса. Отець Василь Ткачук подякував організаторам за проведення заходу і висловив надію, що воскресла Українська Церква стане сильнішою. Багато сумних сторінок в українській історії й історія Церкви – тільки одна з них. Вивчаючи її, ще раз переконуємося: все у цьому світі підпорядковане Божому Помислу і, маючи сильну віру та незламний дух, люди досягають неможливого. Тому з Божою допомогою нових висот досягне й Україна.

Мирослава

ГОРДЄЄВА-МЕЛЬНИК.