Друге число травня стало осяйним у родині надвірнянських лікарів Адама та Іванни Бунів. Тому 60 років народився первісток і нарекли Ростиславом, українським загальнослов`янським ім`ям, що означає «зростання, слава». Це ім`я упродовж життя символізує долю вченого. Народився у місті, яке 60 років носить ім`я Великого Каменяра – Івана Франка.
Із батьками у 1957-му Ростислав приїхав на батьківське обійстя в мальовниче передгірське місто Надвірна. Першою нивою знань стала Надвірнянська десятирічка № 1. У національно свідомій родині, у середовищі галицької дітвори формував свій характер, світ своїх можливостей. Потяг до точних наук – математики і фізики помітили учителі Микола Миколайович та Ірина Михайлівна Ільки. Його перші наставники дали йому простір осягнути вершини у науковому прогресі.
Усе більше розкривав свої здібності на обласних і республіканських учнівських олімпіадах, які стали першими стартовими майданчиками для подальшої наукової діяльності Ростислава Буня. Для зміцнення здоров`я і стимулювання енергії він відвідував плавальний басейн нафтопереробного заводу.
У 1973-му він вступає до Львівського державного університету ім. Івана Франка. На фізичному факультеті із відзнакою здобув фах у галузі радіофізики та електроніки. Студентська лава, бурхлива юність заклали у його характер мету – ввійти у науковий простір. Це його прагнення здійснилося. Вісім років до 1996-го Ростислав працював інженером, старшим науковим працівником Львівського відділення Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України. Праця не заважала у 1994-1996 роках навчатися у докторантурі цього авторитетного закладу.
Наукова кар`єра Ростислава Буня, кропітка праця у науковій сфері дає вагомі плоди. У 32-річному віці в Інституті електродинаміки Національної академії наук України він успішно здобув науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «теоретична електротехніка». Тоді ж він обіймає посаду заступника директора Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфраструктури НАН України та Державного комітету зв`язку та інформатизації України.
Живе у двох потужних вимірах – викладацька праця і наукова діяльність, які вимагають величезних зусиль. Ростислав це долає і невтомно реалізовує свій внутрішній науковий потенціал. Уміє триматися у цьому швидкому життейському повноводді. Доля дає йому можливість у статусі професора працювати в Інституті інформатики та управління у польському місті Бельськ, здобуває неабиякий авторитет серед наукових кіл та оточуючого середовища, розширює свої наукові кордони – така характерна властивість ученого. Зокрема, бере участь у конференціях Всеукраїнського та Міжнародних рівнів.
У рік п`ятої річниці Незалежності України Ростислав Бунь досягає чергової вершини у науковій праці. У фізико-механічному інституті ім. Г. Карпенка НАНУ захистив дисертацію «Математичне моделювання динаміки складних фізичних процесів на основі диференціальних рівнянь вищих порядків» і здобуває науковий ступінь доктора технічних наук за фахом «математичне моделювання та обчислювальні методи».
Майже десяток літ він – заступник директора з науково-дослідної роботи, одночасно виконує функцію керівника відділу моделювання складних процесів та явищ в Інституті інформаційної інфраструктури Державного комітету зв`язку та інформатизації України. У 1997-му – заступник головного редактора журналу «Інформаційні технології і системи». У третьому томі «Енциклопедія сучасної України» записано, що Ростислав Бунь «запропонував низку математичних методів і програмних засобів діакотичного моделювання динаміки фізичних процесів і природних явищ на основі диференціаційних рівнянь вищих порядків, що дало можливість значно зменшити обсяги обчислювальних затрат, спростити процес числового моделювання і зробити його результати наочнішими».
Із 1999-го у польському місті Бєльсько-Бяла в Академії інформатики та управління на посаді професора очолює кафедру інформаційного проектування. Здобув авторитет у зарубіжних наукових колах. В Україні, як не дивно і на превеликий жаль, не поспішали оцінювати вклад Ростислава Буня. У 2005-му отримує посаду професора кафедри прикладної математики Інституту прикладної математики Національного університету «Львівська політехніка».
Із кінця ХХ ст. він – член Міжнародного товариства з екологічного моделювання у столиці Нідерландів Амстердамі. У 2004 році польська наукова спільнота обирає його членом Товариства інформатиків країни. Це висока пошана і честь українському ученому, який має яскраву, вагому наукову нішу у міжнародному просторі. У польському середовищі бездоганно спілкується польською мовою. Має можливість читати лекції в Академії бізнесу у м. Домброва Гурліча (Польща). Того ж року його обирають дійсним членом (академіком) Міжнародної академії комп`ютерних систем.
Цього разу вчений не залишається поза увагою в Україні. Міністерство освіти і науки України присвоїло Ростиславу Буню звання професора за спеціальністю «автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології». Високий науковий рівень, посадовий статус дає можливість Ростиславу Буню бути членом комітетів багатьох вагомих міжнародних наукових конференцій і відігравати неабияку роль у науковому процесі. Мав честь очолювати Міжнародний програмний комітет Міжнародної школи-семінару – українсько-австрійського проекту з методів просторової інвентаризації емісій парникових газів Кіотського протоколу з врахуванням їх невизначеностей.
Ім`я Ростислава Буня пов`язане з Вищою атестаційною комісією України, де він працював як експерт з напрямку інформатики. Це важлива ланка у науковій діяльності ученого. Ефективно поєднує наукову викладацьку діяльність з обов`язками члена редакційних колегій ряду наукових журналів, вісників і збірників: «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології» у м. Вінниця; «Теоретична електротехніка» та «Інформаційні системи та мережі» у Львові. Учений виконує місію заступника головного редактора міжнародного науково-технічного журналу «Інформаційні системи та мережі» (м. Львів). Відповідальна його ноша – бути чільником державних екзаменаційних комісій, за якими стоять молоді людські долі, котрі мріють про свою перспективу – у вишах Львова – Національному університету ім. Івана Франка, «Львівська політехніка» (тут ще і Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій), Академії друкарства та Тернопільському національному економічному університеті. Він – керівник понад 170 магістерських та інженерних дипломних робіт, захищених в Україні і Польщі, автор більше 250 наукових робіт.
У житті він світиться добротою, честю, з високими людськими якостями. З такими почуттями важко жити у сучасному українському суспільстві. Він живе і творить. За видатні заслуги у викладацькій і науково-дослідній діяльності та розвиток польсько-української наукової співпраці Ростислава Буня у 2013 р. Президент Польщі Броніслав Коморовський відзначив Кавалерським Хрестом Ордена «За заслуги Республіки Польща».
Такою ж науковою стежкою йде його син Андрій. У грудні 2009-го освітній студентський тижневик «Аудиторія» писав про Андрія Буня, як наймолодшого, у 24 роки, кандидата технічних наук у Львівській «Політехніці». Дисертація Андрія Буня «Методи та засоби аналізу процесів емісії парникових газів з урахуванням невизначеностей вхідних даних». Молодий, але прогресуючий науковець не тільки спілкувався з науковцями «Політехніки», а й брав участь у багатьох Міжнародних конференціях в Австралії, Польщі, Бельгії, Росії. Риси до наукового прогресування успадкував від батька і матері – учительки фізики. Сім`я пов`язана з точними науками. Без сумніву, Ростислав Бунь на своєму науковому полі перегорне не одну сторінку, наповнену досягненням у своїй галузі.
З роси і води Вам, Ростиславе Адамовичу! Нехай нива ювіляра засівається добірним зерном наукових відкриттів. Світлого життя, щасливої, рясної на добро долі.
Ярослав ЛАЗОРКО,
голова Надвірнянського міського об`єднання
товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка,
лауреат обласної премії ім. Марійки Підгірянки.