Багатства землі відкриваються не кожному

17 червня  талановитому вченому у галузі нафтогазової геології Петру Федоровичу Шпаку виповнилося б 85 років. Він подолав шлях від геолога Прикарпаття до міністра геології України, директора Інституту геологічних наук НАН України. З ім’ям видатного науковця, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, одного із засновників і академіка Української нафтогазової академії, організатора і керівника геологорозвідувальної галузі, лауреата премії ім. Вернадського та Державної премії у галузі науки і техніки Петра Федоровича Шпака пов’язана ціла епоха розквіту геології в Україні. Його науковий доробок складає 230 праць, серед яких 12 монографій. За словами Бориса Патона, Президента НАН України, Петро Федорович Шпак залишив яскравий слід в історії геологічної науки і практики України. Завдяки його таланту дослідника та організатора було досягнуто значного поступу у вивченні надр та нарощуванні мінерально-сировинної бази нашої держави.

Народившись на Хмельниччині, Петро Федорович багато років працював в Івано-Франківщині  і, за словами дружини Марії Михайлівни Шпак, із Прикарпаттям його пов’язували найкращі спогади. Тут минула вся його молодість та розпочинався трудовий шлях. Після закінчення Львівського політехнічного інституту його скерували геологом на Східницький нафтопромисел. Із 1953-го він – старший, пізніше головний геолог Битківського нафтопромислу № 7, із 1959-го – головний геолог нафтопромислового управління «Долинанафта». Згодом призначений директором Надвірнянської контори розвідувального буріння, а із 1965-го – головний геолог об’єднання «Укрзахіднафтогаз».

Пройшовши таку виробничу школу, досконало вивчивши методи розвідки та розробки різноманітних, переважно складно побудованих нафтових і газових родовищ (у цьому відношенні, за словами Петра Федоровича, особливо важливими виявилися 6 років роботи на Битківському нафтопромислі), накопичивши досвід керівництва геологорозвідувальними роботами, Петро Федорович очолив у 1966-му головне управління з пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ Міністерства геології УРСР. А із 1967-го у віці 36 років став міністром геології України (наймолодший міністр тих років).

15-річний період, коли Петро Федорович очолював Міністерство геології України, став періодом найбільшого в історії України розвитку пошуково-розвідувальних робіт та розширення сировинної бази республіки. Як досвідчений фахівець та видатний учений він надавав великої уваги технічному прогресу галузі, вніс безпосередній вклад у відкриття на території України багатьох родовищ корисних копалин, передусім, газу та нафти. Зокрема, Петро Шпак виступав ініціатором і активним учасником в організації пошуково-розвідувальних робіт в акваторії Чорного та Азовського морів. Варто відмітити розгортання робіт на шельфі Чорного моря, внаслідок чого відкрили Голіцинське газове родовище, чим доведена перспективність і рентабельність робіт в акваторіях Чорного і Азовського морів. За період, коли Петро Федорович очолював міністерство геології, виявлено і розвідано ряд унікальних крупних родовищ апатит-ільменітових, берилієвих, марганцевих руд, а також каолінові, графітові родовища, розвідані нові вугленосні райони у Донбасі, залізорудні – на півдні України, у Кривбасі та Приазов’ї, цеолітові – у Закарпатті. Розпочали також роботи з оцінки золотоносності Карпат та Українського щита. У Хмельницькій та Тернопільській областях відкриті басейни мінеральних вод типу «Нафтуся».

Петро Шпак вів активну громадську та політичну діяльність. Протягом 15 років (1971-1985 рр.) – депутат Верховної Ради УРСР. У цій якості сприяв розвитку господарства, освіти і культури у виборчому окрузі. Як справжній патріот він завжди намагався підносити авторитет України, віддавав усі знання й енергію для розбудови своєї держави. Коли у 1981 році йому запропонували посаду заступника міністра геології СРСР, а дещо пізніше – першого заступника міністра  газової промисловості СРСР, то він твердо відмовився від цих пропозицій, бо любив Батьківщину, хотів працювати, жити  і творити на рідній землі.

За ініціативою та під керівництвом Петра Шпака у 1993-му розробили Національну програму «Нафта і газ України до 2010 року», Державну програму з освоєння газогідратів Чорного моря, Державну програму «Освоєння вуглеводневих ресурсів Українського сектора Чорного і Азовського морів». Учений виробив стратегію пошуку родовищ вуглеводнів в Україні, оцінив перспективи нарощування власної бази ресурсів і запасів вуглеводнів, умови повного забезпечення України нафтою та газом. Петро Федорович, як ніхто інший усвідомлював, що причинами зменшення власного видобутку нафти та газу є зниження та недофінансування геологорозвідувальних робіт в Україні.

Життєвий шлях Петра Федоровича обірвався після раптової хвороби 21 квітня 2002-го.

Щоб віддати данину шани видатному геологу та зберегти для нащадків пам’ять про  великого розвідника надр Землі у 2015 році на фасаді навчально-курсового комбінату НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у с. Пнів  відкрито анотаційну дошку Петрові Федоровичу. Частина експозиції Музею нафтопромислів Галичини присвячена вченому.  Світла пам’ять про Петра Шпака, котрий зробив потужний особистий внесок у розвиток нафтогазової промисловості Галичини, Карпатського краю й України, назавжди залишиться у серцях надвірнянських нафтовиків. Його життя, творчість і патріотизм є прикладом для наслідування.

Наталія ШТОГРИН,

інженер технічного відділу НГВУ «Надвірнанафтогаз».