Міська рада реалізовує проект «До боротьби їх кликав рідний край»

На високому пагорбі зліва від старого кладовища у Надвірній, навпроти Прокатедрального Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці, у символічній могилі «Борцям за волю України» поховані десять українців-членів ОУН, розстріляних гестапівцями 28 листопада 1943-го у  Ворохті. Серед убитих жителі Надвірної Іван Левицький, Василь Наливайко, Микола Костик і Степан Дем’янчук, а також Степан Бучко, Володимир Кіца, Юрій Лучка, Іван Німчук, Євген Полотнюк, Омелян Сливка. Усіх їх у різний час заарештували за націоналістичну діяльність і ув’язнили у Станіславській тюрмі.

Ґестапівці не мали проти цих в’язнів серйозних звинувачень, тому обіцяли випустити усіх на волю за умови, що в окрузі три місяці не станеться нападів на німців. Однак 26 листопада 1943-го невідомі підстрелили за Ворохтою двох гітлерівців із прикордонної охорони, які везли на заставу продукти, і застрелили одного з них. Знайти нападників не вдалося, але відповідальність за вбивство гестапо поклало на українське підпілля. За відплату через два дні десятьох замордованих заручників привезли зі Станіславської тюрми до Ворохти і поблизу залізничної дороги розстріляли на очах у жителів села. Тих, котрі подавали ще ознаки життя, добивали пострілом револьвера у голову, після цього вбитих вивезли за межі Ворохти і закопали у рові поблизу с.Татарова.

Після проголошення Незалежності України члени Надвірнянського осередку товариства «Меморіал» на підставі спогадів очевидців організували розкопки і виявили останки розстріляних членів ОУН. Їх перевезли у Надвірну і 17 жовтня 1993 р. перепоховали у символічній могилі. У розкопках брали участь П. Панівник, В. Дило, О. Небелюк, М. Небелюк, А. Марійчин, П. Панівник. Похорон організувала голова Надвірнянського районного товариства «Меморіал» Олександра Зварчук. Великих зусиль приклав до організації похорону Василь Наливайко, син одного зі страчених.

Сьогодні з плином часу та внаслідок негативного впливу різних погодних факторів Символічна могила зазнала часткових руйнацій та перебуває в аварійному стані. Тому з метою збереження для майбутніх поколінь пам’яті про подвиги загиб­лих Героїв України, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович зініціював та запропонував провести реконструкцію Символічної могили «Борцям за волю України». Після детального обстеження виявлені такі пошкодження, що сьогодні постало питання про практично нове будівництво Символічної могили.

Під час її спорудження підібрали місцерозташування, а саме навпроти Прокатедрального Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці. Символічна могила має вигляд високого конусоподібного земляного насипу (діаметр основи – 10 м), увінчаного 5-метровим дерев’яним тесаним хрестом. По периметру могила оточена вимощеним плиткою майданчиком, завширшки 2 м, до якого з обох боків ведуть кам’яні сходи. Біля підніжжя розміщений вимуруваний з річкового каменю масивний східчастий пам’ятний знак, до якого зверху прикріплений великий металевий тризуб, а внизу зроблено напис: «Борцям за волю України». Нижче до пагорба примикає витягнута вздовж кам’яна стіна (висота 2 м), декорована рядом вимуруваних арок. У трьох центральних аркових нішах прикріплено металеву та дві гранітні таблиці з написами. На металевій табличці викарбувані імена 10 українців-членів ОУН, які поховані у цій могилі. На гранітній табличці вписані імена 21 патріота-надвірнянця, страчених у 1943 році у Станіславі німецькими загарбниками. На центральній таблиці напис: «Висока могила сирої землі, а в ній, Україно, сплять діти твої». Символічну могилу збудували за проектом надвірнянського архітектора Богдана Фаб’яка.

Ольга Голуб, яка є автором проектів стели Героям Небесної Сотні, пам’ятних знаків Марті і Миронові Свідрукам, жертвам Чорнобильської катастрофи та пам’ятника Іванові Франку в Надвірній, уже розробила проектні пропозиції  щодо реконструкції Символічної могили. Під час реконструкції могила не зазнає жодних конструктивних змін. Початковий задум у стилістиці цього меморіального комплексу передбачає відтворення історичної монументальності могили. За основну ідею у розробці ескізної пропозиції взяли замково-фортифікаційні мури Надвірнянщини. Матеріали, які використовуватимуть для реконструкції, підкреслюють автентичність та історичну значущість. Основний матеріал є міцним та стійким до впливу зовнішніх факторів: облицювальна випалена цегла коричневих і жовтих відтінків та камінь, розміщений навколо арок, що надасть натуральності та природності.

Згадана могила є символічною, адже увіковічнює пам’ять боротьби багатьох поколінь українців за здобуття незалежності України. Завдяки вдалому архітектурному рішенню Богдана Фаб’яка – розмістити ряд декорованих арок – у новому проекті стає можливим встановити у нішах інформаційні таблиці з написами за зразком існуючих, для висвітлення різних історичних епох боротьби українців, які загинули за здобуття Української Соборної Самостійної Держави проти різних загарбників, зокрема, увіковічнення пам’яті новітніх Героїв, подвиг яких повинен стати гідним прикладом для наслідування прийдешніми поколіннями. Реалізація такого проекту спрямована на забезпечення збереження культурних та історичних пам’яток задля вшанування пам’яті полеглих земляків-борців за волю України та про їхні славні подвиги. Арки будуть вночі підсвічуватись, що надасть оригінальності могильному комплексу. Для відновлення бокових сходів та території навколо могили використовуватимуть бруківку. Хрест виготовлений із дерева (дуб), обабіч хреста розміщені два прапори: синьо-жовтий та малиново-чорний.

Запрошуємо громадськість до обговорення згаданого проекту. Із пропозиціями та зауваженнями звертайтесь до Надвірнянської міської ради або пишіть на електронну адресу: nadvirna_mr@ukr.net.

Інф.

Надвірнянської міської ради.