Він жив і боровся заради України

З нагоди 125-річчя від дня народження українського військового і політичного діяча, полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу Українських Націоналістів Євгена Коновальця Надвірнянська районна рада на честь цієї важливої події у житті України запланувала урочисті заходи вшанування пам’яті великого українського борця за волю своєї землі.

Народився Євген Коновалець 14 червня 1891 р. в учительській родині у селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та гімназії студіював у Львівському університеті (юридичний факультет). Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського, який допоміг сформувати юнакові власну політичну думку.

Молодий Коновалець, усвідомивши підневільний стан свого народу, взявся шукати шляхи виходу з того стану. У тогочасної студентської молоді домінувала думка про здобуття державної незалежності. Недарма такого широкого розголосу набув реферат Дмитра Донцова, виголошений на Другому Всеукраїнському студентському З’їзді в липні 1913 року у Львові: «Сучасне політичне положення нації і наші зав­дання».

У 1914-му Євгена Коновальця мобілізували до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції восени 1917 р., бажаючи віддати себе новоутвореній українській державності, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до створення українських Збройних сил: спочатку куреня Січових Стрільців, а згодом і Корпусу. Моральна сила, високий авторитет, сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-революціонера.

Євген Коновалець знав, що у боротьбі за державну самостійність і за зміцнення держави найголовнішою фізичною силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре вишколена армія. У віці 27-ми років офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Підлеглі Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали культ соборності. Коли виникла потреба переходу на Захід України, вони залишились у Києві, вважаючи, що саме у Києві як столиці вирішуватиметься доля відновленої Української Держави. «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ», – стверджував Коновалець.

Після поразки Визвольних Змагань, у той час, коли багатьох громадян України охоплювали відчай і апатія, Євген Коновалець зі своїми бойовими друзями пов­ною мірою усвідомлював, що боротьба не закінчилася, оскільки живою залишилась у серцях патріотів Національна Ідея. Постала необхідність творення організованої сили, оскільки, «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба» (Є. Коновалець).

У 1920-му утворено Українську Військову Організацію (УВО), яку в липні 1921-го очолив полковник Євген Коновалець. Йшлося про збереження й укріплення військового кістяка. Згодом постала необхідність будувати політичну організацію. Нею стала створена на початку 1929 р. з ініціативи Коновальця та його однодумців, у результаті ретельної підготовки через консолідацію найкращих політично-патріотичних революційних сил Організація Українських Націоналістів (ОУН). Головну боротьбу ОУН спрямувала проти ворогів української державності – московських більшовицьких сатрапів і польської окупаційної шовіністичної влади.

Протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на життя Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го року розпочали останню реалізацію операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробили у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна. Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. 23 травня 1938 року на одній із зустрічей з Євгеном Коновальцем у Роттердамі у кафе «Атлант» Павло Судоплатов передав вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом, як подарунок «від друзів». Після того, як коробку перевернули горизонтально, то вона вибухнула. Ось таким підлим способом московська влада позбулася кращого сина України. Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк.

Євген Коновалець вірив у свою місію життя, варту того, щоб жити і боротись. Він жив заради України. Ця віра Коновальця і його послідовників зламала хід історії, незважаючи на кров і репресії, привела Україну до Незалежності. Нам, теперішнім, необхідно пам’ятати і вчитися на подвигах українських націоналістів, бо, як мовив полковник Коновалець, «перемога у національній боротьбі залежить від того, коли ідеологія незалежності опанує українцями».

Пророчими стали слова Олега Ольжича, написані ним після загибелі Євгена Коновальця: «Був це вождь Богом даний і Правдивий, що в добі чорній і похмурій орлом ширяв під небесами і націю подолану і закуту вмів ушикувати в завзяті когорти до походу і боротьби».

Інф. Надвірнянської

районної ради.

14 червня віддаймо шану Євгенові Коновальцю

У вівторок, 14 червня, о 14-ій год. у Надвірнянській центральній районній бібліотеці (вул. Мазепи) відбудеться тематичний захід, присвячений 125-річчю з дня народження українського військового і політичного діяча, полковника армії УНР, команданта УВО, Голови Проводу Українських Націоналістів Євгена Коновальця.

Запрошуємо взяти участь у цьому заході.

Оргкомітет.