Газета по-надвірнянськи
 

Крізь плач та стогін

22 липня 2016, 14:10 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 307 переглядів

Під такою драматичною назвою вийшов у світ глибокий почуттям та думкою, цікавий, патріотичний і дуже потрібний у наш час компакт-диск пісень Левка Тимощука – громадського активіста і співака, який вже не раз засвідчував нам свій талант у музичній композиції та поезії.

Появу цього диска слід щиро вітати. Він, якщо судити про нього одним словом, – знаковий. Його творці Левко Тимощук та Олександр Спаринський у свій спосіб хочуть віддати глибоку шану Небесній Сотні й усім тим, хто загинув, обороняючи наші землі від зазіхань російського агресора. Звертає на себе увагу оригінальна та помистецьки виконана Оксаною Пасхаловою обгортка аудіоальбому. На ній – ціла фотогалерея портретів, а ще й панорама подій. Є тут натхненні обличчя співаків, музикантів, аранжувальників. Є й щемні знімки родини Левка Тимощука. Є лейтмотивна картина Опанаса Заливахи у майже іконописному стилі (матір із сином). Це, так би мовити, обличчя диску. Є знімки масових політичних акцій. Тексти пісень складають окремий буклет з фотографіями поетів, чиї слова покладено на музику.

кріз-плач

Серед цих поетів – класики Тарас Шевченко, Леся Українка, Володимир Сосюра, Олександр Олесь, Василь Стус. Мелодія добре відтінює такі промовисті і зворушливі слова: «Матері ж чекають і того не знають, що вже їх синочків у Дніпрі ховають…». Або: «Знов москаль мордує мій коханий край…». Або: «І усміхнеться мій залитий кров’ю край…». Чи й справжній крик душі: «Народе мій, до тебе я ще верну…».

Як музична гра на інструменті, так і спів пісень Левком Тимощуком звучить навдивовижу безпосередньо і щиро. Тут ніде не знайдеш зайвих прикрас, якихось нині модних естетських декорацій чи витребеньок. Все – чисте, як роса на сонці. Все – наче сповідь перед рідною ненькою, яка дала тобі життя і душу, і водночас перед матір’ю Україною. Одна з пісень має і відповідну назву – «Мамо, не плач». Особливо ж апелює до серця слухача-українця кобзарський жанр вокального речитативу. Само собою, він осучаснений, особливо ж контекстом поліфонії віртуозного симфонічного аранжування, але як глибоко у давні віки тягнеться його стильове коріння і як тонко він грає на струнах серця!

Усього на диску 13 пісень. Чотири виконує сопраном без акомпанементу, у давній українській співочій традиції Галина Довбецька. Про чарівність її співу годі казати хвалебними словами – краще просто послухати голос. Так співає, либонь, сама земля під назвою Україна.

Аранжування пісень із різними інструментами, бандурою включно, прикметне веселкою музичних барв та ритмів. Як і у співі, тут рівень високий і явно не аматорський. Над аранжуванням працювали майстри-професіонали: крім продюсера і композитора Олександра Спаринського (5 пісень), годиться згадати Олександра Чернегу (3 пісні), Валерія Павловського (2 пісні), Антона Коцара і Сергія Татієнка (по 1). Звук справжній і безпосередній, на велелюдді чи й камерний, отож і звукорежисер Михайло Дідик своє діло знає.

Поза сумнівом, цей диск збагатить скарбницю української пісні. Адже це музика щирої душі – вона бере за серце, очищає і підносить душу, і вона не лише тішить – вона кличе! Послухаєш, скажімо, пісню «У неділю рано» на народний мотив (слова і виконання Левка Тимощука), сумну, героїчну, сповнену промовистих реалій (Іловайськ, Савур-могила тощо) – і задумаєшся на сенсом свого скороминущого життя, ціни в нім зусиль та вчинків. Над своїм обов’язком перед Батьківщиною. Адже буває один вчинок, який визначає суть усього твого життя. Взагалі чи не у всіх піснях на диску провідними є мотиви героїзму, козацької честі, слави, гордості, а водночас і суму, плачу та стогону, як у назві диску. Але загалом емоційний тон пісень диску зовсім не мінорний і аж ніяк не сльозливий – в них панує надзвичайно потужна мотивація І до дії, незламний дух бооотьби за українські цінності. Власне, ключовим словом у назві диску є і перше, яке наголошує на векторі зусиль, на непохитній спрямованості українства до свободи, правди, добра і щастя.

Можна було б говорити про кожну пісню окремо. Само собою, вони різні за настроєм, та одна одну доповнюють і творять певну завершену цілість, художній цикл. Зміст диску, слід ще раз наголосити, наскрізь патріотичний. Це пісні пам’яті про героїв Майдану і АТО, які склали свої життя, щоб нам жилося краще в новій, успішній та демократичній Україні. Це те, що має закарбуватися; у свідомості поколінь, лягти на скрижалі емоційного досвіду нації.

Слава Україні! Героям слава!

Володимир Луців,

Лондон

(газета «Українська думка»

від 14 травня ц. р.)

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!