Газета по-надвірнянськи
 

Каменяр української нації і слова

2 вересня 2016, 13:26 | Рубрика: Свята, Україна Версія для друку Версія для друку 1,105 переглядів

Немає сумніву, що Україна чверть віку тому проголосила свою державну незалежність (чи, як зазначив нещодавно у святковому телеінтерв`ю Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, український парламент має юридично закріпити факт державної спадкоємності сучасної України про відновлення державності Української Народної Республіки у 1917-1920 рр. і визнання періоду між УНР і незалежною Україною – окупацією) значною мірою завдяки титанічній праці велетів українського духу – Тараса Шевченка та Івана Франка. Серпнева кінцівка цього року увінчалася панорамним розмаїттям вшанування 160-річного ювілею Каменяра.

IMG_1212

Іван Франко став провіс­ником і творцем нового за змістом і формою слова, новатором думки, як ніхто інший збагнув і відчував трагізм власного народу. Поет бажав бачити щасливим і вільним свій народ. Особливо актуальною  й гострою постала ідея національної державної самостійності України напередодні Першої світової війни, під час якої Письменник став одним із небагатьох політичних і громадських діячів, котрі безпосередньо відстоювали і боролися за національну ідею.

Минулої неділі у міському парку ім. Івана Франка біля пам`ятника Поетові відбулося справжнє Франкове свято. Керівники районної і міської влади поклали квіти до його пам`ятника. Зринає героїчна патріотична пісня «Не пора, не пора, не пора», яку можна вважати другим національним Славнем. І ця Франкова поезія і пісня, ритм і суть мелодії і музики Дениса Січинського якраз нині мають підняти дух і невпокореність українців, коли настала пора захищати Державу від російсько-москальсько-путінського агресора. Піднесено, задушевно заспівали цю пісню учасники народного аматорського хорового колективу районного будинку культури під керівництвом Яреми Павлика з музичним супроводом народного аматорського муніципального оркестру народних інструментів «Аркан» (кер. заслужений артист України Сергій Орел). «Гуцульська барвінкова» цього оркестру припала до душі учасникам свята.

Видатну роль Івана Франка у формуванні патріотизму української нації і народу та важливе значення його творчості і боротьби для нинішньої доби відзначив голова районної ради Іван Гурмак. Особливо у часи нинішньої боротьби з російським агресором можемо зрозуміти й усвідомити велич і вартість спадщини, яку залишив цей Геній – науковець, публіцист, поет. Тематику й ідеї його віршів «Не пора, не пора», «Каменярі», «Вічний революціонер» ми переосмислили у часи Майдану та Революції Гідності, і в нинішню пору воєнного протистояння. Це ще раз підтверджує наше споконвічне прагнення, що українець має бути господарем на своїй землі. Для цього жив і боровся Іван Франко.

IMG_1222_1

Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович нагадав, що парк відпочинку у Надвірній носить ім`я Франкове ще із 1958 року і зараз служить зразковим місцем для дозвілля і відпочинку, проведення культмасових і спортивних заходів. У ньому вже стало традиційним проведення обласного фестивалю стрілецької і повстанської пісні ім. Софії Галєчко, котру сповнювали дух і велич Каменяревої творчості у добу Січового Стрілецтва. З Україною в серці жив, творив і боровся усе своє свідоме  життя, не побоявшись у буремні роки наприкінці ХІХ – початку ХХ століття наближати день незалежності в умовах Австро-Угорської імперії. Твори Поета і нині змушують нас задуматись, хто ми є і для чого живемо у цьому світі.

IMG_1224_1

Проникливе і сердечно щемливе виконання пісень на слова Івана Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» Віктором Чудновським, «Червона калино, чого в лузі гнешся» та «Як почуєш уночі» заслуженими працівниками культури України Ганною Макось та Ольгою Молодій (концертмейстер Тетяна Вишпольська), вірші «У долині село лежить» та «Якби ти знав, як много важить слово», які прочитали учень Переріслянської ЗОШ І-ІІІ ст. Андрій Насадюк та ведуча свята Галина Чуревич, фольклорний танець «Сюдемка» народного аматорського танцювального ансамблю «Горянка» (кер. Роман Гаврилів), пісня «Гей, Січ іде, красен мак цвіте» і «Коломийки» (обробка Володимира Черленюка) народного аматорського вокального ансамблю «Черлені пацьорки» Делятинського народного дому переконливо підтвердили, що Франко черпав сили й енергію та натхнення на рідній землі серед своїх людей, що у нього серце м`яке на красу, на добро податливе і горда душа, а ще не погасла любов до народної пісні, як сам зізнавався.

IMG_1228

Вшанування 160-літнього Франкового ювілею у Надвірній (його організатор – відділ культури РДА і районний будинок культури, автор сценарію – методист РБК Дарія Гринішак) засвідчило феноменальну, ще до кінця не осмислену особистість і постать української і світової культури, яка залишила нашій нації величезний мистецький і науковий скарб. Щоденна праця була девізом його життя аж до самої смерті. Похорон Поета у Львові у серпні 1916-го перетворився на величезну, могутню демонстрацію всенародного болю і жалю за великим Сином української землі. Такого всенародного вшанування свого відходу у Вічність після Франка удостоювались у Львові митрополит Андрей Шептицький у 1944-му і талановитий композитор Володимир Івасюк у 1979-му.

Величне і шанобливе свято у Надвірній відвідали надто мало краян, представників владних структур та громадських організацій, передусім, молодіжних, гуманітарних, а також освітян і духовенства, які, вважаємо, своєю неприсутністю (свідомо чи несвідомо) сильно себе обділили у духовному багатстві і применшили своє призначення як українців. Пам`ятаймо, що Франко кличе нас: «Нам пора для України жить!».

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!