Переконливий факт: Надвірнянщину вважають найпривабливішим рекреаційно-туристичним краєм, а також із найбільшою кількістю природно-заповідних територій. Щоб і надалі наш район утримував таку позитивну першість, залишаючись окрасою Прикарпаття у буквальному розумінні цього слова, збереження Карпат стоїть на порядку денному діяльності і влади, і громади, і відповідних лісогосподарських підприємств та заповідних організацій.
Власне, питання збереження та відтворення лісових екосистем Карпатського регіону як складників екомереж об`єктів природно-заповідного фонду України стояло у центрі уваги фахівців лісівничої, заповідної справи, керівників органів місцевого самоврядування, фахівців-землевпорядників та влади нашого району під час дводенного семінару-навчання 22-23 вересня на тему «Сучасні природоохоронні концепції. Роль екомережі і природно-заповідного фонду у збереженні ландшафтного і біологічного різноманіття України» під орудою доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди, директора Центру заповідної справи, рекреації та екотуризму, члена Ради ботанічних садів і дендропарків України Олени Байрак за участі доцента кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктора сільськогосподарських наук Юрія Шпарика та кандидата сільськогосподарських наук, знавця у галузі агролісомеліорації і лісового господарства Віталія Лукишака. Організатори семінару – Міністерство екології і природних ресурсів України, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Мінприроди, кафедра заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди, Центр заповідної справи, рекреації та екотуризму. Відкрив семінар 22 вересня у залі районної ради Василь Уніят – начальник управління економічного розвитку і торгівлі Надвірнянської райдержадміністрації, яка виступила співорганізатором семінару.
Наступне заняття провели у ДП «Надвірнянський держлісгосп». Усі учасники навчального семінару свої набуті і вдосконалені знання відтепер можуть засвідчити відповідними свідоцтвами, котрі їм вручили після завершення курсів.
Для районних ЗМІ науковці зі столиці та Івано-Франківська провели прес-конференцію. Важливість проведення семінару-навчання за їх координацією підкреслив у своєму виступі голова РДА Олександр Кеніз, зауваживши, що нині надзвичайно гостро стоїть питання екології та збереження Карпат, зокрема, лісових ресурсів Надвірнянщини. Позитивно відзначив лісоохоронну та рекреаційну діяльність ДП «Надвірнянський лісгосп» на чолі з директором Русланом Осташуком та заповідну роботу у природному заповіднику «Горгани», на базі якого на початку жовтня відбудеться зустріч-представлення цього заповідника як претендента на включення до Світової природної спадщини ЮНЕСКО експертів цієї міжнародної організації з керівництвом району та органів місцевого самоврядування, депутатами та громадськими діячами. Можемо гордитися, що праліси та старовікові ліси ПЗ «Горгани» мають наукове, природоохоронне та естетичне значення не лише у Надвірнянщині, а й заслуговують на світове визнання.
Аналізуючи порушені під час семінару теми, Олена Байрак зазначила, що пріоритетними є питання сучасних природоохоронних концепцій, котрі реалізують на місцевому рівні та в Україні. Водночас, продовжила професор, дуже часто стикаються із питаннями, що висувають різні громадські організації, політичні партії: лісистість Карпат катастрофічно падає через те, що лісівники невідповідним чином здійснюють лісогосподарські заходи. Розставити справедливі акценти у відповідях на ці та інші проблеми покликані спеціалісти лісового господарства та місцева влада спільно, вважають науковці.
Юрій Шпарик представив слухачам курсів свою монографію «Стан управління лісами (на прикладі українських Карпат)» як результат багаторічної праці з управління лісами. Основною проблемою прикарпатський науковець визначив сталість чи несталість в управлінні лісами. Тобто наскільки ми повно використовуємо можливості і корисні функції лісів, – пояснює Юрій Шпарик, – і наскільки це дає результати для місцевих громад.
У контексті цього виокремилася проблема самоусунення місцевих громад від управління лісами. Місцеві громади не беруть участі у плануванні заходів, і саме цим, на думку Юрія Шпарика, займають неправильну позицію. Відповідно до українського законодавства, продовжує доктор сільськогосподарських наук, протокол другої лісовпорядчої наради підписує (чи не підписує) місцева влада, погоджуючи таким чином усі заходи із лісовпорядкування на 10 років, у т. ч. і, приміром, на якій території проводити суцільні рубки. А громади займають вичікувальну позицію. Тому вони повинні знати своє право і хотіти це робити, вважає Юрій Шпарик.
Тут доречно відзначити, що, виступаючи на семінарі, науковець із Прикарпатського університету висловив переконання про доцільність вибіркової системи ведення лісового господарства і поступову відмову від суцільних рубок у районі. – Зараз ми бачимо позитивну динаміку, – каже Юрій Шпарик. – Площу суцільних рубок обмежили до 1 га, вони зменшуються і поступово зникнуть. А перевага вибіркових рубок як інструменту сталого управління лісами у тому, що ліс, де є великі дерева, значно краще виконує водоутримуючу, водорегулюючу роль. І тому протипаводкові функції стиглого лісу набагато ефективніші, ніж молодого або зрубаного.
У процесі спілкування з журналістами науковець із Прикарпатського університету торкнувся ще однієї проблеми – масового всихання ялини, гірко констатуючи: – Попри те, що українські Карпати асоціюють з ялиною, ми, скоріше, стаємо буковими, а не ялиновими. Всихання зелених красунь розпочалося ще у 2003-2004 роках і зараз втрачено значну частину площі ялинових лісів. Причини в основному кліматичні – занадто сухі роки, – твердить Юрій Шпарик.
Добру частину відвертої, не позбавленої, подекуди, гострих кутів, розмови із представниками мас-медіа науковці відвели темі лісовідновлення, заповідному фонду. У приклад ефективного господарювання навели ДП «Надвірнянське лісове господарство», яке очолює директор, депутат обласної ради Руслан Осташук. На території цього держлісгоспу створена ціла низка заповідників. Олена Байрак не приховує свого захоплення і наводить декілька цифр: – Якщо на території Надвірнянського району показник заповідності складає 7%, то із майже 50 тис. га лісофонду цього підприємства 25% – гірські ліси. Відсоток заповідних територій складає – 8, тобто вищий, ніж у цілому по районі.
– Якраз працівники цього лісового господарства, – продовжує професор Олена Байрак, – ініціювали більшість заповідних територій. Зокрема, чотири об`єкти загальнодержавного значення, що мають високу цінність навіть у європейському просторі. Серед них – єдиний у Європі на висоті понад 1000 метрів найбільший дендропарк «Високогірний», розсадник Надвірнянського лісництва з великою кількістю культур для озеленення і паркового будівництва та рекреаційні місця «Страгора-2» та «Бухтівецький водоспад».
Еталоном високої культури господарювання на заповідних територіях назвала працю надвірнянських лісівників високий гість із столиці.
Чимало мовилося про використання рекреаційного потенціалу Карпат. За словами ще одного столичного науковця Віталія Лукишака, навіть за кордоном визнали надзвичайно високий потенціал наших Карпатських гір. Просто на сьогодні внаслідок (скажімо, відсутності тієї ж інфраструктури) та суб`єктивних причин усі рекреаційні потужності використовують ще недостатньо.
Працівники ЗМІ поцікавилися у науковців, як впливає функціонування туристичного комплексу «Буковель» на екосистему Карпатських гір.
Відповідаючи на запитання, Юрій Шпарик сказав: – Основна проблема функціонування «Буковелю» – гідрологічна, водна. Для такої великої кількості відвідувачів треба достатньо води. А як таких водних джерел там немає… Пробують збирати дощову воду, розбурюють свердловини і звідти видобувають воду. Але опісля цю використану воду треба кудись подіти. І тут виникає питання збереження річок, зокрема, річки Прут, яка є нашою візитівкою і бере свій початок із Говерли. Як такого безпосереднього нищення лісової екосистеми немає, оскільки найбільше туристів на лижних трасах, які постійно поновлюють. Лісова екосистема порушена тільки тим, що зроблені (прокладені) ці траси. На місці раніше суцільного лісу зараз появилися розриви. Ми також втратили Поляницьке лісництво, де вже не ведуть лісове господарство. Але прибутки від туристичного комплексу «Буковель», зокрема, рекреаційні, значно більші і перекривають всі надходження, ніж би мали бути від реалізації деревини.
Дводенний семінар підтвердив, що у Надвірнянщині на належному рівні проводять природоохоронну і заповідну діяльність, дотримуються ведення лісового господарства на засадах раціонального використання і відновлення лісів, дбають про розвиток туризму, рекреації, що тут є значний потенціал для розвитку природоохоронної і заповідної справи у природному заповіднику «Горгани», який є претендентом до включення у Світову природну спадщину ЮНЕСКО.
Леся ДУТЧАК (текст), Іван ГРИДЖУК (світлини) «Народна Воля».
Версія для друку
709 переглядів
