Газета по-надвірнянськи
 

Карпатські праліси у Горганах претендують на світове визнання

7 жовтня 2016, 15:05 | Рубрика: Тема дня Версія для друку Версія для друку 632 переглядів

Цього тижня міжнародний експерт з Японії Куміко Йонеда своїми тендітними ніжками мандрувала Карпатами. Професійний обов`язок покликав її у природний заповідник «Горгани», який претендує на включення до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Власне, японка якраз і здійснювала польову інспекцію, натурне обстеження тих ділянок букових пралісів і старовікових лісів, які номінуються на таку високу планку всесвітнього визнання. У Горганах краще, ніж де-небудь в Українських Карпатах, збереглися праліси, які відрізняються високою стійкістю і стабільністю.

Праліси – достатньо великі лісові екосистеми (угруповання), які виникли і розвиваються природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини, місцезростання, видова, вікова і просторова структура яких відзначається колись і тепер винятково чинниками навколишнього середовища. У розвитку пралісів виділено сім фаз розвитку. Їм притаманні специфічна вікова, породна і просторова структура деревостанів.

3

У пралісах дерева ростуть до своєї природної вікової межі. Для буково-ялицево-смерекових, ялицево-букових й смереково-буково-ялицевих пралісів віковий етап триває 350-400 років (максимальний запас деревини – 930 м3/га), чистих букових – 230-260 років (696 м3/га), а кедрово-смерекових – близько 300 років (414 м3/га).

Одвічні зелені праліси і старовікові ліси «Горган», без перебільшення, мають наукове, природоохоронне, естетичне значення не лише в Україні. А тому і заслуговують, щоб їх унікальність і цінність визнала вся світова спільнота. За словами в. о. директора ПЗ «Горгани» Ярослава Голинського, таке визнання заповідника позитивно вплине на соціально-економічний розвиток загалом Надвірнянщини та сільських громад, зокрема; ефективно сприятиме залученню інвестицій у різні сфери життєдіяльності горян, котрі нині, як і всі українці (а може і дещо більше, зважаючи на суворі кліматичні умови), потерпають від різного штибу труднощів. Зрештою, за умови включення ПЗ «Горгани» у Світову природну спадщину ЮНЕСКО станемо разом з природоохоронцями на солідний крок ближче до Європи, до цивілізованого світу.

4 жовтня, у вівторок, Куміко Йонеда із національним експертом України, працівником наукового відділу Карпатського біосферного заповідника (м. Рахів) Василем Покиньчередою завітала в адміністративне приміщення природного заповідника на околиці Надвірної. Тут вона зустрілася із його працівниками, а також заступником голови районної ради Ігорем Писклинцем, Надвірнянським міським головою Зіновієм Андрійовичем, начальником управління економічного розвитку і торгівді РДА Василем Уніятом, депутатами районної ради, представниками широкого кола громадськості, зокрема, природничого клубу «Кедрина», районного еколого-натуралістичного центру, християнсько-екологічної школи при Черниківському науково-дослідному відділенні ПЗ «Горгани», яка працює уже шостий рік. Сама процедура визнання – тривалий і кропіткий процес, який передбачає, зокрема, вивчення думки територіальних громад щодо цього, їх відношення до заповідника, оцінку самого факту включення пралісів до спадщини ЮНЕСКО та дослідження інших думок. Це і стало метою спілкування експерта з краянами. Перед початком розмови Куміко Йонеда ознайомила присутніх зі структурою і напрямками діяльності комітету природної спадщини ЮНЕСКО, який ухвалює рішення щодо визнання. Адже одноосібно п. Коміко вирішувати не уповноважена, наголошувала вона під час свого виступу, акцентуючи увагу на найкращих враженнях про Карпатські гори.

IMG_1628

З великою увагою японський експерт слухала виступи учасників зустрічі, котрі всі, як один, заявили про свою цілковиту підтримку надання пралісам «Горган» статусу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та заявили про готовність всіляко допомагати у збереженні одвічно диких куточків незайманої природи Карпат, куди ще не ступала нога людини.

Зокрема, заступник голови районної ради Ігор Писклинець та начальник управління економічного розвитку і торгівлі РДА, член науково-технічної ради ПЗ «Горгани» Василь Уніят вбачають у цьому прекрасну можливість зберегти територію лісів та зменшити на неї вплив від ймовірного майбутнього розвитку туризму, інфраструктури. Депутат районної ради Андрій Гуцько, представляючи виборців гірської Бистриці, зазначив, що упродовж 20 років існування ПЗ «Горгани» співпраця з громадою села лише зміцнилася. Горяни утвердилися у позитивному ставленні до ПЗ і виступають за розширення заповідних територій. Тетяна Пришляк, депутат районної ради і член громадського проекту «Карпати є!» наголошувала на важливості усвідомлення місцевими жителями унікальності горганських лісів. Зрештою, позиція її як депутата перегукується з основним завданням проекту: просвітницька місія, експедиції і дослідження Карпатських гір. Про тісну співпрацю співробітників ПЗ зі шкільництвом розповідали у своїх виступах директори Бистрицької та Зеленської ЗОШ Ганна Томуняк і Тарас Дем`янчук, педагоги районного еколого-натуралістичного центру. Секретар Надвірнянської міської ради Тарас Пекарський, у недалекому минулому колишній учитель географії, висловив вдячність працівникам «Горган» за їх самовіддану працю у збереженні Карпатських гір. А на думку учителя біології Бистрицької ЗОШ І-ІІІ ст., голови громадської організації «Рафайлівський плай» Миколи Яремчука межі заповідних територій, щоб їх не втратити, треба негайно розширювати. Із ним солідарний начальник відділу лісового господарства ДП «Надвірнянське державне лісове господарство» Іван Цимбалюк, який заодно не приховував власної гордості за Карпатські гори, зазначивши, що треба віддати належну шану надвірнянцю Юрію Юркевичу, за ідеєю і наполегливою працею котрого створювався природний заповідник «Горгани».

Своєрідний підсумок розмови підбив голова науково-технічної ради ПЗ «Горгани» Василь Кисляк, підкресливши, що внесення Горганських пралісів до спадщини ЮНЕСКО відкриє шлях до різних екологічних проектів, підвищить нашу привабливість. – Ми станемо складовою частиною світової спільноти, – переконаний Василь Кисляк.

Зацікавлена з обох сторін розмова промайнула непомітно швидко. Куміко Йонеда ледь встигала занотовувати за перекладачем, старшим науковим співробітником ПЗ «Горгани», кандидатом біологічних наук Оленою Слободян усе сказане і почуте. За словами японського експерта, питання про внесення «Горган» до Світової природної спадщини ЮНЕСКО обговорять навесні наступного року. Віриться, що з позитивним результатом.

Окрім незабутніх свіжозелених карпатських вражень, разом і презентаційною літературою про ПЗ «Горгани» японка повезе додому й вишиванку, подаровану їй по завершенні зустрічі працівниками заповідника.

Леся ДУТЧАК (текст), Іван ГРИДЖУК (світлини) «Народна Воля».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!