Погодження санітарних рубок з місцевими радами, оприлюднення інформації про розробників лісосік, впровадження дрібного відпуску деревини та розробка Державної програми збереження Карпат – про підсумки «лісової» десятої виїзної сесії обласної ради від 21 жовтня розповідають депутати фракції партії «ВОЛЯ»
Навесні цього року команда партії «ВОЛЯ» оголосила війну лісовій мафії. Вона вивчала документи, аналізувала законодавство, спілкувалась із фахівцями, об’їздила десятки лісосік, де виявлено чимало зловживань і порушень. Волівці стали бити на сполох: до проблеми привернули увагу громадськості, загальнонаціональних ЗМІ та, навіть, державного керівництва. У травні, реагуючи на ці порушення, область відвідав Міністр екології Остап Семерак, після чого звільнили голову Державного лісового агентства і тимчасово заборонили проведення суцільних санітарних рубок у межах заповідників та природних парків, що належать до сфери управління Мінприроди. Про незаконну вирубку лісу стали відкрито говорити, факти зловживань все частіше фіксують як активісти «ВОЛІ», так і місцеві жителі. Питання набуло величезного розголосу.
Минулої п`ятниці його обговорили й обласні обранці на 10-ій виїзній сесії на території Вигодського держлісгоспу у Долинському районі. Про проблеми у лісовому господарстві та результати сесії розповіли депутати від партії «ВОЛЯ».
Сесія обласної ради зобов’язала всіх лісокористувачів погоджувати санітарні рубки з місцевими радами.
Ольга ГАЛАБАЛА, депутат обласної ради: – Від сьогодні громади мають чітко знати і вимагати дотримання цього правила – будь-яка санітарна чи інша рубка (окрім рубок головного користування), яку планують здійснювати на території сільської чи міської ради, має погоджуватися на сесії цієї ради. Це означає, що тепер дуже важко буде «намалювати», що дерева масово похворіли, а, насправді, вирубати здорові дерева. Громада наперед знатиме, де планують такий «оздоровчий захід», зможе виїхати та перевірити законність рубок. Те, що це питання розглядатиме сесія місцевої ради, є гарантом того, що все знову не перетвориться на кулуарщину. Адже у кожній місцевій раді точно є чесні та порядні люди, яким болить те, як нищать наші ліси і які не сидітимуть мовчки.
Таке рішення обласної ради може припинити дуже багато зловживань, адже під виглядом санітарних рубок, головна ціль яких – оздоровлення лісу та захист його від шкідників, вирубують здорову деревину, яку заготовляють як ділову. Шокує статистика: у 1970-х роках заготовляли 5% ділової деревини від санітарних рубок, у 1980-1990 их – 10-15%, за 2015 рік заготовили аж 60%. При цьому, рубають ліс, який за своїм віком, стиглістю, категорією (захисні та інші ліси) не можна було б відвести під рубку головного користування. Такими привабливими ці рубки є через те, що не потребують ні довгострокового планування, ні погодження. Рішення приймає та контролює на місцевому рівні обласне управління лісового та мисливського господарства і лісгосп. Як керівники цих установ вирішили – так і рубають. Це обурює місцевих жителів не лише через масову вирубку дерев, але й через те, що без їх відома використовують місцеві дороги для перевезення деревини, які через великий потік лісовозів руйнуються. Також без відома жителів використовують пасовища, де лісники влаштовують склади деревини. Згідно з Конституцією ліси є надбанням громад, але з ними ніхто нічого не погоджує. На сесії депутати зробили перший крок, аби припинити такі зловживання. Це дозволить встановити громадський контроль та не допустити масового вирубування здорової деревини.
Повна прозорість діяльності лісгоспів – запорука вирішення проблеми незаконних рубок.
Марія РУДИК, депутат обласної ради: – Масовим і частим зловживанням є так звані незаконні рубки. Проте працівники лісового господарства, у першу чергу, трактують незаконні рубки, як те, що хтось пішов собі у ліс і зрубав дерева. Але ми всі добре розуміємо, що от-так просто зайти у ліс і зрубати дерева без відома лісника мало хто зможе. Обсяг таких зловживань в області складає лише максимум дві тисячі кубометрів у рік. Водночас у десятки разів більше незаконних рубок проводять через спекулювання з площею лісосіки та кубатурою, тобто виходом ділової деревини з цієї лісосіки. Тільки на одній лісосіці можуть незаконно вирубати 100-150 кубів деревини. Бо, для прикладу, виділяють площу рубки 1,5 га, а реально рубають 2 га. Чи вихід ділової деревини з лісосіки складає 400 м3, а за документами записують 250 м3. Такі зловживання ми неодноразово виявляли, виїжджаючи на місця рубок. Інформація у документах про площу і кубатуру деревини не відповідає тому, що є насправді. Нібито документи на рубки є, все законно, але рубають набагато більше, ще й цінну здорову деревину.
Обласна рада зробила лише півкроку для того, щоб почати вирішувати цю проблему. За пропозицією фракції «ВОЛЯ» прийнято рішення про те, щоб у відкритому доступі публікували інформацію про те, який підприємець розробляє яку лісосіку. Ми неодноразово бачили, якими захаращеними залишають після себе лісосіки, але не знали, хто несе за це відповідальність. На жаль, іншу нашу пропозицію, яка б забезпечила громадський контроль, не прийняли. Фракція «ВОЛЯ» пропонувала публікувати у відкритому доступі GPS координати всіх ділянок, де проведена чи планують рубку для того, аби кожна людина могла знати де саме планують рубку і піти перевірити це місце. Зараз на сайті лісгоспів є лише інформація щодо місця проведення рубки такого типу «24 квартал, 5 виділ». Звичайній людині це нічого не говорить. Визначити, де саме є ця ділянка, неможливо.
Для припинення незаконних рубок «ВОЛЯ» на державному рівні вимагатиме посилення кримінальної відповідальності за такі рубки, як і чіткого визначення самого поняття «незаконна рубка». Ми знаємо, що Європа рухається у цьому плані радикальними методами. У країни-сусіда Румунії незаконну рубку, площею більше як 1 га, прирівняли до терористичного акту та визнали посяганням на безпеку держави.
Впровадження механізмів дрібного відпуску деревини для місцевих жителів, забезпечення деревиною місцевих підприємців та необхідність окремого обговорення проблемних питань діяльності національних парків в області.
Олег АТАМАНЮК, депутат обласної ради: – В обласній раді я представляю інтереси жителів гірського Косівського району. І я бачу, з якими проблемами зіштовхуються місцеві жителі, коли їм важко законно отримати деревину для своїх потреб. Не кажучи уже про те, що майстри, які виготовляють сувеніри чи народні інструменти, мають постійно знаходити різноманітні способи отримання сировини, замість того, щоб мати механізми прозорого її отримання. Тому за пропозицією фракції «ВОЛЯ» ми звернулися до Державного лісового агентства з проханням напрацювати правила дрібного відпуску деревини для господарських потреб людям, котрі проживають у важкодоступних гірських районах. Раніше такий механізм існував, але через масові зловживання його скасували. Але від цього зловживань не зменшилося, просто все перейшло «в тінь». Наше завдання – напрацювати прозорий і чесний механізм, який би дав змогу отримувати людям деревину для своїх побутових потреб.
Обласна рада підтримала пропозицію фракції «ВОЛЯ» та звернулася до Кабінету Міністрів щодо необхідності розробки системи укладання прямих контрактів із місцевими підприємцями, які здійснюють глибоку переробку деревини, мають офіційно оформлених працівників та сплачують податки. Також «ВОЛЯ» домагатиметься, щоб на окремій сесії обговорили питання про діяльність національних парків та заповідників на території області. Адже маємо говорити не лише про розширення меж нацпарків, а про розширення природоохоронної зони та водночас вирішення проблем громад, які межують із парками. У деяких нацпарках на одиницю площі рубають більше, ніж у лісгоспі, а господарська зона, де дозволені рубки, є більшою, ніж природоохоронна. При цьому 96% прибутку нацпарк отримує від рубок, і лише 4% від рекреації. Це абсолютно ненормальна ситуація. Так ми ризикуємо взагалі нівелювати поняття і суть національних парків. Тут ховається і ще одна проблема, яка стосується відчуження територій. До прикладу, у Косівському районі 114 гектарів природно-заповідного фонду опинилися у приватній власності. Усі ці питання потребують детального аналізу, окремого розгляду та швидкого вирішення.
Діяльність комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» потребує розгляду проблем діяльності на окремій сесії облради.
Ольга ФЕДИШИНА, депутат обласної ради: – ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» контролює та координує роботу семи підприємств: чотирьох спеціалізованих агролісів – Богородчанського, Долинського, Коломийського, Надвірнянського; Снятинського спеціалізованого агролісництва, Верховинського районного лісгоспу та Косівського районного підприємства «Райагроліс». Лісовий фонд складає понад 73 тисячі гектарів і 12% від усіх лісів області. Ситуація з діяльністю цього підприємства є кричущою, представники громад фіксують усе більше порушень, звертаються до правоохоронних органів. Згідно з інформацією Надвірнянського відділу поліції, лише за 2015-2016 роки за фактами порушення законодавства на території Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу відкрито 6 кримінальних проваджень. Із них 3 – за фактами незаконної вирубки лісу, ще 3 – щодо службової недбалості працівників Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу.
При цьому мова йде про наше обласне комунальне підприємство, де б ми мали, у першу чергу, наводити лад та показувати приклад відповідального лісогосподарювання. Електронного обліку деревини облагроліс не має, 64% рубок проводять як санітарні, прибутковість низька. Обласна рада підтримала, що питання облагролісу повинно бути обговорене на окремій сесії і ми закликаємо всі громади, на території яких працює комунальний лісгосп, повідомляти про порушення.
Ситуація з Карпатськими лісами катастрофічна. Кабмін має прийняти окрему Державну програму збереження Карпат.
Ольга ГАЛАБАЛА: – Ситуацію з Карпатськими лісами можна назвати катастрофічною. Адже у повоєнні роки Карпати вирубали більше, як на 50%. Івано-франківські науковці стверджують, що обсяг вирубки сягнув навіть 70%. Далі більшість території засаджували високопродуктивною культурою смерічників, яка, проте, є нетиповою для наших буково-ялівцевих лісів. Сьогодні ми пожинаємо плоди такого господарювання: маємо масове всихання смерек та повені, адже відбулося зниження захисної та водорегулювальної ролі лісів. Ліси, що сформувалися внаслідок такого господарювання, є одновіковими й одноярусними, а отже і нестійкими до вітровалів та до шкідників.
Але ж і той спосіб господарювання, який ведемо зараз – суцільносічні рубки – не змінюють на краще стану Карпатських гір. Після суцільної рубки без подальшого належного догляду за культурами, формується такий самий одновіковий та одноярусний ліс. Крім того, від таких рубок наші Карпати виглядають, як решето з дірками. Це ходіння по замкнутому колу, яке матиме наслідком знищення Карпат.
Для того, щоб врятувати Карпати, потребуємо переходу до зовсім іншої системи ведення лісового господарства – наближеного до природи лісництва. Це означає відмову від суцільносічних рубок та перехід до вибіркової системи рубання, переформування похідних, віддалених та перехідних деревостанів у різновікові мішані, використання сучасної екологічно ощадливої системи розробки, у т. ч. кінного та канатного способу. Для цього необхідні як спеціалізована нова техніка, так і мережа лісових доріг. За попередніми підрахунками – майже 1 млрд. грн. Аби залучити ці кошти та перейти на такий спосіб господарювання на території Карпатських областей, фракція «ВОЛЯ» запропонувала та облрада звернулася до Кабміну щодо розробки Державної програми збереження Карпат. Ця програма дасть змогу змінити той підхід до господарювання, який призвів до катастрофічної ситуації у лісах, та виробити нову систему вирубування, висадження та догляду за лісами.
Тетяна ДОРОШЕНКО.
Версія для друку
513 переглядів
