Газета по-надвірнянськи
 

Про право на податкову соціальну пільгу фізичної особи, яка працює не повний робочий день

21 жовтня 2016, 14:15 | Рубрика: Інформує ГУ ДПС в Івано-Франківській області Версія для друку Версія для друку 445 переглядів

Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4), у 2014, 2015 роках – 1710 грн. (1218 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює не повний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Електронний кабінет платника розширює можливості платників податків

Для створення більш комфортних умов платникам податків в електронному сервісі «Електронний кабінет платника» доопрацьовано режим «Введення звітності». Відтепер платники отримали можливість підготувати, заповнити та надіслати Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма 1-РА (місячна)) та Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма 1-РТ (місячна)).

Нагадаємо, що зазначені Звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подаються до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Увійти до оновленого кабінету можна за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал Державної фіскальної служби України. Вхід до особистого кабінету здійснюється за наявності електронного цифрового підпису.

Фізичні особи звільняються від сплати земельного податку за паї, що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договору оренди.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.04).

 Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ?

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі – розділ II) визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зокрема:

у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

Розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту здійснюються лише через уповноважені банки

Відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями (далі – Декрет) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.При цьому, п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2012 року № 209 «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» встановлено, що розрахунки в гривні між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту (розрахунки за експорт/імпорт товарів) здійснюються через уповноважені банки без індивідуальних ліцензій Національного банку України з урахуванням вимог Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року № 118 та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (зі змінами).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 114.02).

Була вантажна – стала легкова: акцизний податок при переобладнанні ТЗ

Нагадуємо, правила обчислення та сплати акцизного податку при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів (ТЗ) у легкові автомобілі.

Насамперед, платником акцизного податку є власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Термін сплати – не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.

Акцизний податок з операції з переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.5 1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років).

Оскільки ставка акцизного податку встановлена у євро, розрахунок суми податку здійснюється за офіційним курсом гривні до курсу євро, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видається документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

У разі внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення “скасовуюче” і одночасно повідомлення “початкове”

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:

“початкове” – подання інформації про прийняття працівника на роботу;

“скасовуюче” – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу “скасовуюче” з помилковими даними і одночасно повідомлення типу “початкове” з правильними даними.

Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.

ВІДОБРАЖАЄМО ДОХІД ПІДПРИЄМЦЯ У ФОРМІ 1ДФ

Державна фіскальна служба України листом від 15.09.2016 р. N 20119/6/99-95-42-02-16 надала роз’яснення щодо відображення  доходів підприємців у формі 1ДФ.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. 1ДФ) під ознакою доходу “102″.

Разом з тим, відповідно до п. 177.8 ст. 177 розд. IV Кодексу, під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб – підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу “157″.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!