Звучить мелодійний шкільний дзвоник…

Як і п`ятдесят років тому він скликав на урок учнів – випускників 1966-го сіл Назавизова, Цуцилова, Переросля, Лісної Тарновиці і Фитькова. Зараз це сивочолі чоловіки і жінки. Деякі уже не впізнають один одного, тому доводиться знайомитися знову.

Старенька школа, де пройшли-пролетіли їхні шкільні роки… Директор школи Богдан Сорочинський зробив невелику екскурсію по старій і по новій школах. Колишні учні відвідали свій клас, згадали свої місця за партою, а також цікаві й кумедні історії зі шкільного життя.

Поруч – новозбудована двоповерхова школа, яка приємно здивувала колишніх випускників. Але старенька школа теж не пустує, в ній розмістилась бібліотека, музичний клас і шкільна їдальня. Приємним сюрпризом для присутніх стала поява Івана Михайловича Басараба – учителя біології, який звернувся до своїх поважних учнів із привітанням. Згадали й тих учителів та учнів, котрі не дожили до цієї події.

У місцевій церкві відправили панахиду за померлими. Парох церкви о. Василь теж привітав присутніх, побажав їм життєвих благ і закликав відвідувати храм Божий. Наостанок усі сфотографувались.

Зустріч продовжилася у кафе. Для учителя Івана Михайловича замовили гарну пісню і домовились зустрітися через 5 років.

Від вдячних однокласників

Іван ЕРСТЕНЮК.