Легендарна Десята бригада – у Делятині

У неділю, 20 листопада, на залізничній станції у Делятині зустрічали бійців 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, якою командує Герой України Василь Зубанич.

Відтепер с. Луг стане для них домівкою, де вони відновлюватимуть сили та боєздатність після повернення із зони антитерористичної операції, проходитимуть бойовий вишкіл та злагодження, облаштовуватимуть побут, а, можливо, хтось і звиє своє сімейне гніздечко на гірських просторах Надвірнянщини.

Сама зустріч відбувалася під акомпанемент виступів школярів із Делятинського навчально-виховного комплексу під орудою художнього керівника місцевого Народного дому, депутата районної ради Володимира Черленюка. Вояки не залишилися і без смаколиків, ними частували зовсім юні і вже дорослі делятинці. Найбільше ж проймали запеклі у боях з російським окупантом душі малюнки і фігури ангелочків, вручені наймолодшими школярами і вихованцями дошкільної групи НВК.

Найщиріші слова вдячності бійцям 10-ї ОГШБ, серед яких переважно вояки добровільних батальйонів «Айдар» і Донбас», адресували голова районної ради Іван Гурмак, заступник голови РДА Богдан Зеленчук і Делятинський селищний голова Петро Якимець. Контролював прибуття і розміщення військових заступник командувача військ оперативного командування «Захід» Олег Герасимук, а благословив – Протосинкел Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ о. Богдан Іванюк.

Іван Гурмак промовив, що велику шану складаємо усім, хто не побоявся повстати проти московських яничарів. – Прекрасно знаємо й усвідомлюємо, в яких умовах вам доводиться боронити територіальну цілісність України, – зазначив голова районної ради. – Ми старатимемося все робити, щоб створити найкращі умови для проходження військової служби, цікавого і змістовного відпочинку. Богдан Зеленчук подякував за здійснений подвиг воякам і за їхню сміливість та відважність і відзначив, що зараз спільне завдання всіх гілок влади – забезпечити вам надійний тил і створити найкращі умови.

Славетна «десята бригада» має чимало славних, але водночас, і трагічних сторінок, оповитих болями втрат. Саме проти цього військового підрозділу кинули найкращі сили російської армії під час штурму Дебальцевого. Українці зуміли з гідністю витримати цей бій і завдали дуже великих втрат ворогу. Тепер же стримували російські терористичні війська на широкій лінії фронту. Вояки залишилися враженими від Делятина, передусім, щирістю і добротою людей. Ось як відгукнулися вони про це:

Андрій («Бандера»): – Я воював гранатометником на Луганщині. На Прикарпаття приїхав вперше, хоч тут проживає мій хресний тато. Сам я родом зі Львівщини і дуже радію, що вдалося повернутися ближче до рідних місць.

Олексій («Рижик»): – Я народився у Новому Айдарі Луганської області. Коли почалася війна, пішов добровольцем на фронт, щоб захистити свою домівку від ворога. Знаю, що все буде добре і на рідній землі встановиться мир. Головне – що поруч зі мною вірні побратими, які воюють за Україну. У 2015-му було дуже важко на фронті, але зараз все нормально – техніки достатньо, харчуванням забезпечені. Я  у захопленні від живописних місць і, можливо, сюди перевезу свою сім’ю. Як звільнюся із лав Збройних сил України, хочу завести пасіку.

Сергій («Вітер»): – Підрозділ під моїм командуванням у зоні АТО воював біля населених пунктів Зайцеве, Торецьк і Горлівка. Усі вояки з честю виконали свій військовий обов’язок, підтримували один одного і між собою взаємодіяли. Зараз необхідно доукомплектуватися, умови проживання є суттєво кращими і ми тут зможемо відновити свою силу і боєготовність.

Аня («Мишка») (на світлині): – Я народилася у Дніпропетровській області, відразу після закінчення медичного училища відправилася на передову в зону АТО. Ситуація непроста, доводилося надавати меддопомогу у небезпечних для життя ситуаціях. Забезпечення ліками нормалізувалася – багато чого надає держава, допомагають волонтери, дещо купуємо і за власні гроші. Головне – відчувати підтримку і взаємовиручку. Радію, що перебуваємо на постійному місці дислокації.

Уже відтепер військово­службовці 10-ї ОГШБ приступили до лагодження військової техніки, у планах командування – надати воякам місячну відпустку для поїздки додому. Армійці серйозно налаштовані, щоб незабаром повернутися до зони АТО.

У час своєрідної передишки на місці постійної дислокації вояки отримають нагоду поспілкуватися з краянами, передусім, із молоддю, переконатися у красі Карпатського краю, запізнатися із християнськими святами Андрея, Миколая, Свят-вечора, Різдва Христового, Маланки, відчути увагу до себе під час Дня Збройних сил України, замилуватися мелодійністю наших пісень і танців. І все це об`єднуватиме єдине прагнення для бійців і краян – встановлення миру на рідній землі українського Донбасу і в Українській Державі.

Василь ІВАСЮК “Народна Воля”.