Несподівана зустріч
Із Романом Дмитровичем Флисом я познайомився взимку 2016-го в історико-краєзнавчому музеї у Делятині. Я зрозумів, що ця людина високограмотна. Роман Дмитрович піднявся з-за столу, подав мені руку, потиснув і мовив: «Я вже знаю, хто такий Дедерчук із Делятина». Тоді науковий співробітник Музею Андрій Мисюк мовив: «Це – меценат» і всміхнувся. Мені стало дуже приємно почути слова, яких у нашому містечку від старожилів я не чув. Я зрозумів, що за цією людиною у Делятині стоять люди, як за кам`яною стіною.
Також мені доводилось читати чимало книжок, публікацій та інших видань, які випустив-видав п. Роман Флис. І не тільки у сьогоднішню пору, але за часів Союзу, коли працював журналістом обласної газети «Прикарпатська правда». Це дуже щира і щедра до пера людина. Це журналіст, котрий умів усе викласти на папір, щоб читач залишився захопленим, задоволеним. Його жартівливі слова – «Перо моє штрикало в серце». Він не тільки журналіст, але освоїв-нажив у житті чимало інших професій – футболіст, лікар-стоматолог, учитель фізкультури, екскурсовод, редактор газети «Яремчанський вісник».
Я дуже вдячний Вам, пане Романе, що Ви любите спілкуватися з людьми і передавати свої дуже об`ємні, збагачені знання. Довелося мені не тільки спілкуватися з цією творчою людиною, але й побачити нагороди: Грамота, якою Головна управа Братства колишніх вояків 1-ї УДУНА відзначила подружжя Романа і Світлану Флисів за організаторську роботу зі створення Карпатського музею визвольних змагань України в Яремчі; Грамота Романові Флису від обласної влади за високу професійну журналістську майстерність і багаторічну сумлінну працю, а також «Золота медаль української журналістики» за творчу діяльність.
І це не всі заслуги, які я бачив, є ще більше, і в майбутньому, вірю, ще будуть. Але мене здивувала зустріч цих великих людей через п`ятдесят років у рідній старенькій школі, яка збереглася діючою до сьогодення. Ці щасливі, обдаровані Богом люди зустрілися зі своєю старенькою учителькою, класним керівником Василиною Василівною Антонюк. Вона радісно привітала своїх уже посивілих давніх випускників, а саме у своєму колишньому 10-му класі. Роман Дмитрович називає цю зустріч відкритим уроком, бо знайшовся класний журнал, який чимало пролежав у архівах.
Творіть, як до сьогодні творили –
у Вас все виходить добре.
Дивуйте людей, як до сьогодні дивували – людям приємно.
Сійте зерна пером на папері –
читача дивуйте.
Я і моя сім`я приєднуємось до вітань
широкого кола Ваших друзів-побратимів.
Петро ДЕДЕРЧУК,
смт. Делятин.
Ветерана прикарпатської журналістики, активного позаштатного автора «Народної Волі», багаторічного члена НСЖУ
Романа Дмитровича ФЛИСА
із Делятина
вітаємо
із 80-літнім ювілеєм.
Ваша творча праця старшим літературним працівником-кореспондентом в обласній газеті «Прикарпатська правда», редактором-кореспондентом Надвірнянського районного радіомовлення, відповідальним редактором Яремчанського міського радіомовлення, редактором часопису «Яремчанський вісник» та літературного редактора понад десятка прозових та поетичних збірок різних авторів знайшла щирий відгук у серцях сотень вдячних читачів. Бо й справді Ваші публікації у періодичних виданнях «Мета» на Львівщині, загальноукраїнських – «Учительська газета», «Молодь України», «Рада», «Вісті з України», у християнсько-просвітницькому журналі «Обнова» та у канадських «Вістях комбатанта», у газетах Івано-Франківщини «Галичина», «За незалежність», «Нова Зоря», «Вечірній Івано-Франківськ», «Галицька Просвіта» привертають і притягають до себе чесністю, правдою, справедливістю робити добро людям. Чи не найактуальнішим й досі вважається ваша публікація «Крива люфа» – увічнення розвалу СРСР», яка обійшла не тільки всю Україну, але її подали численні газети світу.
У передмові до Вашої книги з нагоди 75-ліття «Світ – на твоїй долоні», в якій зібрана публіцистика, поезія та переклади, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, наш земляк із Заріччя Михайло Гнатюк, зокрема, відзначив, що «не з усіма думками публіциста можна погоджуватися, але незаперечною є істина – Роман Флис до кожної події хоче дошукатися сам і це, у першу чергу, цінне для нас… З доброю книгою йде до читача Роман Флис – публіцист, поет, перекладач. Має що сказати своєму сучасникові». Мабуть і маститих, визнаних перекладачів вразять своєю майстерністю Ваші переклади поезій Сергія Єсеніна, Володимира Висоцького, Булата Окуджави, Шандора Петефі, Омара Хайяма.
Не зайвим у такому журналістському контексті відзначити творчий сімейний дует Романа і Світлани Флисів, які своєю творчою працею дошукуються як історичної істини, так і намагаються відстоювати справедливість у дні нинішньому. І тому актуальним є таке зізнання нашого ювіляра: «Я завжди був чомусь незручним для всякого начальства і в радянські часи, і в українську незалежну добу. І я знав чому: я про все і вся мав свою власну думку, говорив правду і відстоював справедливість». Таке життєве кредо Романа Флиса. Така його життєва доля.
Хай спокій і мир панують в родині,
А щастя всміхається при кожній годині.
Нехай обминають Вас болі й тривоги,
Хай стелиться довга життєва дорога.
Хай легко працюється, гарно живеться,
Все вміється, множиться і удається.
Від щирого серця бажаєм здоров`я,
Без нього немилі всі інші діла.
Багатство в здоров`ї, у радості й силі,
І більшого щастя на світі нема.
З пошаною
колектив редакції газети «Народна Воля»,
Надвірнянська первинна організація НСЖУ,
Секретаріат Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ.
Романа Дмитровича
ФЛИСА
із Делятина
щиро вітають
із 80-річним ювілеєм
(3 січня)
друзі-побратими Петро Дедерчук, Василь Буждиганчук, Володимир Капчук, Михайло Буждиганчук, Юрій Боберський.
Літа цвіли не просто цвітом,
А проростали у труді,
Дорослими вже стали діти,
А Ви душею молоді.
Пливуть літа, мов тихі води,
І вже надходить 80.
Хоч як прожитих років шкода,
Та не вернути їх назад.
Хай щастя панує у Вашому домі,
І радість у ньому живе.
Здоров`я міцного і щирої долі
Хай Бог посилає і Вас береже!
Бажаємо прожити у силі й здоров`ї
Вам многії літа! Щедрої долі!
Версія для друку
777 переглядів
