Любі діти!

В різдвяну нічку,

Святу, веселу,

Ходить Ісусик

По наших оселях.

Благословить Він

Тиху хатину,

Тиху хатину,

Чемну дитину.

Там, де дитина

Добра у неньки,

Стає в віконечко

Ісусик маленький.

(Віншування для найменших колядників.

З «Української  читанки», Львів, 1930-ті рр.)

Богдан Лепкий

Різдвяне

Сніжок під ногами,

Дідух на покутті,

Мама щедрими руками

Ладить смачну кутю.

Мед, мак і пшениця –

Стародавня страва,

Щось забуте сниться

В споминах ласкавих.

Щось давно забуте,

Але серцю рідне,

Із-за гір несеться

Наше «Бог Предвічний».

Через доли й гори

З далекого світу,

Линуть з колядою

Молодії літа.

Відчиняйте двері,

Застеляйте столи,

Такі, як були ми,

Не будем ніколи.

Застеляйте столи,

Та все килимами,

Бо Христос нам народився –

Хай буде із нами.

Краків-Львів, 1930-1940 рр.

Обидва вірші надала нашому часопису надвірнянка, ветеран «Просвіти» і «Союзу Українок» Емілія Смерека.