Ці закличні слова для досягнення мети – збереження і зміцнення територіальної цілісності Соборної України рефреном звучали минулої неділі у районному будинку культури на урочистому зібранні, присвяченому Дню Соборності України.
Квіти пам`яті і шани від краян поклали до меморіалу Небесної Сотні та пам`ятника Тарасові Шевченку.
Мелодія колядки «Небо і земля» у виконанні муніципального естрадного оркестру РБК під орудою Богдана Абрата підкреслила значущість свята Соборності, який припадає на період великої радості від народження Сина Божого. Тож величний дух оновлення витав у залі. Утвердження єдності народу в соборній державі, чуття єдиної родини як у далекому 1919-му, так і нині, завжди було і є чудом оновлення, наголосила ведуча Вікторія Возна, перегортаючи сторінки революційних подій 1917-1918 рр., що згодом призвели до Злуки 22 січня 1919-го ЗУНР та УНР в єдину Українську державу.
За 25 років незалежності проблема соборності України загострилася і залишається однією з найактуальніших. Це засвідчують окупація Кримського півострова, події 2013-2014 років, Революція Гідності, неоголошена Росією війна… Присутність і участь у святі оборонців територіальної цілісності, молодих фронтовиків стала важливою ознакою нинішнього тривожного для України часу і водночас твердим аргументом на користь перемоги України в борні з агресором. У залі довго не стихали оплески, адресовані воякам АТО, котрих нагородили відзнаками районної ради «За заслуги перед Надвірнянщиною», а також відзнаками Надвірнянської міської ради. Таких нагород удостоєні: Андрій Лисканюк, Богдан Дем`янчук, Іван Федорів, Тарас Костюк, Микола Андріїв.
Учасники зібрання, стоячи, вітали Євдокію Веприк – медичну сестру, волонтера, якій вручили документи про присвоєння відповідно до рішення сесії Надвірнянської міської ради звання «Почесний громадянин міста Надвірна». Євдокія Веприк, вийшовши на пільгову пенсію після роботи медсестрою у Надвірнянській ЦРЛ, поїхала медиком-волонтером у зону АТО. Спочатку очолювала медпункт у селі Піски Донецької області, де її воїни АТО за врятовані життя нарекли «Матір`ю Пісків». У фронтових умовах, під постійним обстрілом і загрозою штурму бойовиками позицій сил АТО, щохвилинно ризикуючи власним життям, Євдокія Веприк рятувала наших хлопців професійно і без страху, розповіла ведуча Ганна Халак. Із осені 2016-го Євдокія Веприк надає допомогу учасникам бойових дій у Кримському стабілізаційному медичному центрі на Луганщині.
Одержуючи нагороду, жінка-воїн подякувала за довіру і сказала: – Єднайтеся, люди, не лише на словах, єднайтеся на ділі. У нас агресія не лише зовнішня, але і внутрішня.
Аналогічне звання та відповідні документи вручили також доктору технічних наук, професорові прикладної математики Національного університету «Львівська політехніка» Ростиславові Буню – за значний вклад у розвиток української науки та українсько-польської наукової співпраці, за науково-дослідницьку діяльність. Ростислав Бунь – автор понад 300 наукових праць у галузі інформаційних технологій, які опубліковані в 11 країнах світу, викладав у престижних вузах Польщі та Австрії, нагороджений Кавалерським Хрестом згідно з Указом Президента Польщі Броніслава Коморовського. За словами Ростислава Буня, присвоєння йому звання Почесного громадянина рідного міста спонукає ще більше працювати на благо рідного краю і держави.
Документи про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Надвірна» поетесі Ірині Яцурі (посмертно) вручили її чоловікові Ярославові. Пам`ять про поетесу і чудову людину краяни вшанували хвилиною мовчання.
Вітаючи учасників торжеств із Днем Соборності, голова районної ради Іван Гурмак зазначив, що День Соборності – унікальне свято, бо саме в єдності і соборності – сила українців. І це вже історично доведено, що, коли український народ об`єднується, ні зовнішні, ні внутрішні вороги тоді йому не страшні. – Єдність ми маємо показувати завжди і всюди, – впевнений Іван Гурмак. – Ще одним доказом того, що соборність України – це символ українського народу, є та агресія зовнішнього ворога, Російської імперії, в усі часи, а також інших поневолювачів-загарбників і внутрішніх ворогів, зокрема, тих національних меншин, котрі не хочуть бачити Україну як незалежну державу, а хочуть бачити її, як свою колонію, чи як ту землю, яка би давала їм усе, а українець відчував би себе тут рабом. Тому, маючи зараз важку ситуацію в державі з окупованим Кримом, війною на сході, маємо всі єднатися довкола однієї мети – збереження цілісної соборної Української незалежної держави.
Іван Гурмак закликав кожного скласти шану і подяку тим воякам, котрі зараз воюють на східному фронті; тим, котрі уже демобілізовані, відслуживши у зоні АТО, а найголовніше тим, котрі поклали свої життя за соборну і незалежну Україну. На завершення голова районної ради побажав спільної і в скорому часі перемоги над ворогом.
Проводячи історичні паралелі між подіями 1918-1919 рр. та 2014 р., Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович сказав, що 98 років тому недооцінили проголошення Злуки, а саме тоді, вперше у ХХ ст. Україна стала незалежною на відміну від країн Балтії, Польщі, Чехії. Це стало світанком проголошення незалежності держави у 1991-му. – Водночас 22 січня 2014 р. – це також і скорботний день, – зауважив керівник міста. – За нашу з вами соборність, єднання і незалежність віддали свої життя Герої Небесної Сотні, Герої України: вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський і співвітчизник, львів`янин Юрій Вербицький. Зіновій Андрійович наголосив: – Плекаймо нині ті надбання, ту працю, що нас об`єднує, заради національної ідеї бути вільними і незалежними. Бажаю, щоб були єдині завжди і щоб паростки соборності проростали в усіх куточках держави.
На ключових аспектах сьогодення української державності зупинився у вітальному виступі депутат обласної ради Михайло Іваночко. За його словами, починаючи із 1991 р., дуже багато можновладців-чиновників підтримували це свято тільки на словах, щоб зібрати політичні дивіденди, але висновків з того, що творилося в Україні, не робили. Тому і маємо на сьогодні таку складну ситуацію в державі. На думку Михайла Іваночка, соборність має чотири основні складові. Це – українська мова; єдина соборна українська церква; українська культура; українські традиції. – Якщо ми будемо їх берегти, дотримуватися і шанувати, то буде соборна українська держава, – сказав Михайло Іваночко. – Тому діяти треба зараз. Поки не пізно, треба єднатися. Але в ділі, а не на словах, щоб, зібравши опісля дивіденди, нечесним шляхом прийти до влади. Він також скерував свій заклик до єдності, зокрема, акцентуючи: – Маємо бути єдині, як на Революції Гідності, бо гаслами Революції Гідності скористалися негідники, які засіли на Печерських пагорбах і ще з більшою відкритістю грабують Українську державу. Їм байдуже соборність, пам`ять Героїв Крут, незалежність. У них – одна мета: цілеспрямоване розкрадання Української держави, бо вони не є українцями. Треба розуміти і пам`ятати. Єднаймося! Разом ми – сила!
Високий мистецький рівень урочистого зібрання забезпечили муніципальний естрадний оркестр РБК під орудою Богдана Абрата і струнна група оркестру (кер. Наталія Сенів), солісти Наталія Байдак, Віктор Чудновський, народний аматорський драматичний колектив «Веретено», яким керує Галина Чуревич, заслужена артистка України Ольга Молодій, вихованці Надвірнянської дитячої музичної школи зі своїми педагогами Іванною Вінтоняк та Оленою Сільчук. Перед кожним виконанням музично-пісенних творів ведуча, заступник директора Надвірнянської дитячої музичної школи Вікторія Возна здійснювала стислий екскурс в історію їх написання, відкриваючи таким чином глибинний зміст пісні про величне і святе для кожного українця місце – Софію Київську, велику силу материнської любові у «Баладі про мальви» Володимира Івасюка, проникливу чуттєвість у творі «Де ти тепер?» незабутньої Квітки Цісик. Учасники святкової імпрези дізналися, як народилися «Два кольори» у Дмитра Павличка та Олександра Білаша і просто насолодилися від виконання попурі з пісень Павла Дворського та сучасного «Щедрика» у неперевершеній обробці Миколи Леонтовича, який за свій патріотизм поплатився власним життям 96 років тому. А «Щедрик» уже сто років є шедевром світового значення.
Завдяки пісні, культурі повинна вижити Україна. Територіальна цілісність держави, скроплена кров`ю незламних борців, навіки залишатиметься непорушною – такі переконання переважали у краян після завершення свята.
Леся ДУТЧАК «Народна Воля».