В Надвірнянській ОДПІ відбулась прес-конференція начальника ОДПІ Василя Гнатюка за участю місцевих засобів масової інформації. Основною темою зустрічі стали результати роботи інспекції за 2016 рік та зміни до податкового законодавства.
На початку заходу керівник ОДПІ ознайомив присутніх з результатами діяльності за минулий рік в напрямку забезпечення надходжень до бюджету. Зокрема, за січень – грудень 2016 року суб’єкти господарювання Надвірнянщини перерахували до бюджетів усіх рівнів більш як 518 млн..грн. податків та зборів. При цьому Державний бюджет отримав 352,7 млн.грн. До місцевих бюджетів мобілізовано165,9 млн.грн., що на 50 млн.грн. більше минулорічного.
В ході зустрічі Василь Гнатюк повідомив, що з нового року бізнес отримав суттєві законодавчі зміни, які націлені створити умови для збільшення податкових надходжень до бюджету України. У відповідності з вимогами законодавства переглянуті ставки оподаткування, визначені в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, акцизного податку, екологічного податку та рентної плати; переглянуті положення, у яких міститься прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати, у зв’язку з підвищенням останнього; удосконалено деякі положення щодо адміністрування податку на додану вартість, рентної плати тощо.
Очільник Надвірнянської ОДПІ інформував присутніх про основні зміни: підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 3200 грн., посилення відповідальності за порушення трудового законодавства, мінімальні розміри єдиного соціального внеску у 2017 році, ставки єдиного податку. Також присутніх цікавили зміни щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, перевірка підприємницької діяльностіі та інші.
Звернув увагу, що з 2017 року, розширюється та законодавчо закріплюється функціонування електронного кабінету платника податків. З нового року спілкування між платниками податків та фіскальними органами має бути переведений у електронний формат, який включає в себе звітування, листування, надання заяв, отримання довідок, проведення звірок зі сплати податків та зборів, робота з Єдиним реєстром податкових накладних та Єдиним реєстром акцизних накладних, інформування платників податків, отримання повідомлень про проведення перевірок, актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, подання та отримання митних документів, тощо. Очікується, що функціонування електронного кабінету дозволить зменшити корупційні впливи, полегшити та прискорити документообіг.
На завершення заходу Василь Гнатюк повідомив про розпочату з 1 січня 2017 року кампанію декларування доходів громадян отриманих у 2016 році і які впродовж минулого року отримували прибуток, з якого при його нарахуванні чи виплаті не утримувався податок та запросив завітати до Центру обслуговування платників.
Також, висловив сподівання на подальшу конструктивну співпрацю та розуміння у новому році як з платниками податків так і з місцевими ЗМІ.
До зведеного бюджету надійшло більше 60 млн. гривень
За січень 2017 року до зведеного бюджету, що контролюються Надвірнянською ОДПІ надійшло 60,1 млн. гривень. Це на 9,9 млн. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, про це повідомив начальник Надвірнянської ОДПІ Василь Гнатюк.
До Державного бюджету протягом січня поточного року забезпечено надходження 45,2 млн. грн, що перевищує минулорічні надходження на 5,2 млн.грн. Місцевий бюджет поповнився на 14,9 млн. грн., що на 4,7 млн.грн. більше минулорічного.
Основним джерелом наповнення місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб, його питома вага в загальних надходженнях становить 66%. Так, протягом січня 2017 року місцевий бюджет отримав 9,9 млн.грн. цього податку, що на 2,9 млн.грн. більше січня 2016 року.
З початку року надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Надвірнянської ОДПІ склали 12,4 млн.гривень.
Василь Гнатюк впевнений, що досягти таких позитивних результатів вдалося завдяки сумлінності платників
Майже 1 млн.грн. – на розвиток армії
Від Надвірнянських платників у січні ц. р. до бюджету надійшло 963,6 тис. грн. військового збору.За словами заступника начальника Надвірнянської ОДПІ Оксани Пліщук, порівняно з січнем 2016 року надходження військового збору зросли на 19% або на 153,7 тис. гривень. Серед основних чинників позитивної динаміки сплати військового збору – зростання мінімальної заробітної плати, легалізація найманих працівників, адже, як відомо, військовий збір сплачується з легальних доходів.
Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри, доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та низку інших, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Іноземні доходи підлягають декларуванню
Громадянам України, які тимчасово або постійно працюють за кордоном, необхідно задекларувати іноземні доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Тобто у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору 1,5%.
Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Податковим кодексом України також передбачено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
Для отримання права на зарахування сплачених податків за межами України фізична особа-резидент повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань платника такі податки, сплачені в інших країнах:
- податки на капітал (приріст капіталу ), податки на майно;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Детальніше у роз‘ясненні ДФС України, яке розміщено на офіційному веб-порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.19).
Якщо здійснюєте продаж власної продукції тваринництва
Надвірнянська ОДПІ повідомляє, Законами України від 20.12.2016 №1791 та від 21.12.2016 №1797 внесено зміни у визначення доходу при продажу власної продукції тваринництва, яка не підлягає оподаткуванню (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
Відтепер, при продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 – 160 тис. грн).
Електронний кабінет платника допоможе фізичним особам подати декларацію про майновий стан і доходи
Надвірнянська ОДПІ повідомляє, що у рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців, для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонують спеціальні сервіси.
Зокрема, «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді». Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.
Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Також в Електронному кабінеті є можливість подати «Декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді». Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді.
Зауважимо, що безкоштовно отримати ЕЦП для жителів Надвірнянщини можна в пункті Акредитованого центру сертифікації ключів, який діє у ДПІ м. Івано-Франківськ.
Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді.
У 2017 році ставки податку на нерухоме майно застосовуються з коефіцієнтом 0,5
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
З 1 січня 2017 року, до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5, відповідно до п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII.
Хто може претендувати на податкові канікули
В Надвірнянській ОДПІ повідомляють, що Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 1 січня 2017 року доповнено пунктом 44 підрозділ 4 розділ XX Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), яким передбачається надання податкових канікул для платників податку на прибуток.
Так, на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. грн. та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (з 2017 року – 6400 гривень).
Разом з тим, такі платники повинні відповідати одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, що застосовують нульову ставку податку на прибуток, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.
Скористатися податковими канікулами не зможуть суб’єкти господарювання, які:
1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) здійснюють:
-діяльність у сфері розваг, визначену у пп. 14.1.46 ПКУ;
-виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;
-виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;
-видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
-фінансову та страхову діяльність (гр.64 – гр.66 Секції K КВЕД ДК 009: 2010);
-діяльність з обміну валют;
-видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
-операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009: 2010);
-поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009: 2010);
-діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
-діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення»;
-охоронну діяльність;
-ЗЕД (крім діяльності у сфері інформатизації);
-виробництво продукції на давальницькій сировині;
-оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
-діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
-діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009: 2010);
-діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009: 2010).
Крім того, слід зазначити, що платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б», «в» пункту44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у порядку, встановленому п. 57.11 ст. 51 ПКУ, та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
Про порядок оподаткування спадщини
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Членами сім’ї першого ступеня споріднення вважаються батьки відповідної особи, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (підпункт 14.1.263 Податкового кодексу). Як роз’яснила начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Надвірнянської ОДПІ Марія Модіна, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується такими спадкоємцями, оподатковується ПДФО за ставкою 5 %.
Окрім того, оподатковуваний дохід у вигляді успадкованого майна також є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого визначена у розмірі 1,5 %.
Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 Податкового кодексу.
Таким чином, вартість успадкованого майна, отриманого спадкоємцем-резидентом, який є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується ПДФО за нульовою ставкою та не оподатковується військовим збором.
Разом з тим, за нульовою ставкою ПДФО відповідно до підпункту 174.2.1 Податкового кодексу також оподатковується вартість:
об’єктів нерухомості, рухомого майна (транспортний засіб, антикваріат тощо), готівки, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
об’єктів нерухомості, рухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом.
Водночас для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО у розмірі 18 %. У цьому випадку спадкоємцю також потрібно буде сплатити військовий збір у розмірі 1,5 %.
Особи, які отримали у 2016 році спадщину, зобов’язані задекларувати такі доходи до 1 травня 2017 року та до 1 серпня 2017 року сплатити з таких доходів відповідну суму податку.
Громадяни, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, та фізособи – нерезиденти, якими сплачено ПДФО до нотаріального оформлення (видачі свідоцтва на спадщину або договору дарування) не зобов’язані включати вартість такої спадщини чи подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Сервісні центри МВС виступають податковими агентами при укладанні договорів на продаж авто
Законом України від 21.12.2016р. №1797 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, який набрав чинності з 1 січня 2017 року, внесено зміни до статті 173 Податкового кодексу України, яка, зокрема, визначає осіб, які вважаються податковим агентами під час проведення операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, інформує Головне управління ДФС в Івано-Франківській області.
Зміни стосуються випадків, коли укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів відбувається безпосередньо в сервісних центрах МВС, які проводять державну реєстрацію транспортних засобів.
За таких обставин функції податкового агента стосовно подання до органу ДФС інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку виконує сервісний центр МВС, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, а продавець автівки зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО від операції з її продажу під час укладання договору відчуження.
Сервісний центр МВС, у присутності адміністраторів якого між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснює у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому порядку, та щокварталу подають до органу ДФС інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Перелік самозайнятих осіб розширено
З 1 січня 2017 року до переліку осіб, діяльність яких підпадає під визначення „незалежна професійна діяльність”, додано приватних виконавців.
Відтепер, незалежна професійна діяльність це – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таке визначення терміну “незалежна професійна діяльність” надано у пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Про індексацію нормативної грошової оцінки земель
Надвірнянська ОДПІ, інформує, що підрозділом 6 розділу ХХ Податкового кодексу України, індекс споживчих цін за 2016 рік для встановлення нормативної грошової оцінки землі:
-для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів ) – 100%;
- для земель несільськогосподарського призначення – 106%.
Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель (крім земель сільськогосподарського призначення), станом на 1 січня 2017 року становить 1,06.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433, 2016- 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Враховуючи викладене, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Чи передбачено у 2017 році обмеження (мораторій) на проведення перевірок суб’єктів господарювання?
Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.
Водночас, згідно з пп. 5, 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.
Заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (абзац другий п. 7 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1726).
Також згідно з п. 5 ст. 135 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено нормами п.п. 38.11 п. 38, згідно з якими тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень п. 44.3 та п. 44.5 ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків за місцем свого обліку подає до контролюючого органу повідомлення у довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому вказуються: обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, календарні періоди (день/місяць/рік), а також загальний перелік первинних документів (у разі можливості, із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків зобов’язаний подати до контролюючого органу нове повідомлення із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть бути перевірені контролюючим органом стосовно зазначених у повідомленні періодів, у тому числі після завершення антитерористичної операції.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням антитерористичної операції, не надає право платнику податків застосовувати положення п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Зазначені в п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення застосовуються до платників податків, які станом на 1 грудня 2016 року здійснили зміну своєї податкової адреси з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, на іншу територію України.
Платник податків не може застосовувати положення п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ стосовно календарних періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.01).
Відповідальність платників за порушення строків зарахування податків і зборів
Державна фіскальна служба України у листі від 24.01.2017 №1575/7/99-99-12-03 надала роз’яснення щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями в роботі фінансових, установ.
У листі роз’яснено, що Статтею 55 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-111 “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 1066 – 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-111 “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон №2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Статтею 32 Закону №2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).
Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.
Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.
Тобто, в ситуації коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку відкритому в фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.
Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Кодексу черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Податкові консультації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями в роботі фінансових установ застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.
Версія для друку
473 переглядів
